Справа № 1703/1304/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2012

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Пацка Д.В.

при секретарі Гупалюку В.В.

за участю прокурора Безпалова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Гоща кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Симонів Гощанського району Рівненської області, українки, громадянки України, проживає в незареєстрованому шлюбі, з неповною середньою освітою, не працюючої, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

07 серпня 2012 року, близько 09 години 00 хв., ОСОБА_1, перебуваючи в житловому будинку ОСОБА_2, який розташований в АДРЕСА_2, діючи таємно, з метою крадіжки чужого майна, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, викрала гаманець із шкірозамінника вартістю 60 гривень та гроші в сумі 89 гривень, після чого викраденим розпорядилась на власний розсуд. Даною крадіжкою для ОСОБА_2 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 149 гривень.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину визнала повністю, в скоєному розкаялася і пояснила, що вона проживає в громадському шлюбі разом з ОСОБА_3. На даний час вона ніде не працює і заробляє на життя випадковими заробітками.

07.08.2012 року, приблизно о 09 годині, вона пішла разом зі своїм чоловіком по конюшину до господарства його брата, яке розташоване по вул. Маяковського. Накосивши конюшини, її чоловік пішов додому берегом ставу, а вона пішла через вул. Застав'я. Проходячи по вул. Застав'я, вона вирішила зайти до своєї знайомої ОСОБА_2, з якою вона разом працювала на хлібозаводі в смт. Гоща. Зайшовши на подвір'я, вона власниці не бачила і вирішила зайти в будинок, щоб погукати ОСОБА_2. Підійшовши до будинку, вона побачила, що двері відкриті і вона зайшла в будинок та почала гукати хазяйку. Подивившись, що в будинку нікого немає, в кімнаті, яка розташована з лівого боку від входу в будинок, вона побачила гаманець коричневого кольору. Гаманець лежав на пральній машинці, машинка була зеленого кольору. Побачивши гаманець, в неї виникло бажання його викрасти, оскільки в неї не було грошей на прожиття. Що знаходилось в гаманці, вона не дивилася, оскільки різко вийшла з будинку, щоб її ніхто не побачив. Виходячи з будинку, вона нікого не бачила. Після того, пішовши по вул. Застав'я вона дійшла до об'їзної дороги навпроти приміщення селищної ради та відкрила гаманець. Відкривши гаманець, вона побачила в ньому гроші в сумі 89 гривень, гроші були купюрами по 50, 20, 10, 5, 2 гривні. Також в гаманці було пенсійне посвідчення, видане на ім'я ОСОБА_2, календарик, іконка та якісь папірці. Забравши гроші, вона гаманець викинула на узбіччя поблизу кам'яного фундаменту колишнього паркану. Після того вона пішла в кафе «Монастирське», де випила там горілки з бутербродом та пиво. Виходячи з кафе, вона зустріла свого знайомого, з яким також працювала на хлібозаводі, як його ім'я та прізвище вона не пам'ятає, просто знає його в обличчя. Для вказаного чоловіка вона віддала 5 гривень, оскільки він попросив їх в неї, щоб похмелитися. Після того в неї залишилося 50 гривень з якими вона пішла додому. Знаходячись в себе в будинку, до неї приїхали працівники міліції, яким вона зізналася в тому, що вчинила вказану вище крадіжку. В присутності понятих вона вказала працівникам міліції місце, де вона викинула викрадений гаманець. При огляді вказаного місця працівниками міліції було виявлено викрадений нею гаманець, також на вказаному місці вона видала працівникам міліції купюру номіналом 50 гривень, яка була нею викрадена.

В скоєному ОСОБА_1 щиро розкаюється та обіцяє більше такого не робити. Заподіяну шкоду відшкодувала.

Враховуючи, що вина в скоєні злочину підсудною визнана повністю та думку прокурора, суд вважає недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи та розміру матеріальної шкоди, які ніким не оспорюються, відповідно до положень ч.3 ст.299 КПК України.

При цьому судом з'ясовано правильне розуміння підсудною змісту цих обставин за відсутністю сумнівів у добровільності та істинності її позицій. Одночасно судом роз'яснено учасникам судового розгляду справи, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

Показання підсудної ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи, ніким не оспорюються, тому інші докази судом не досліджувалися на підставі ст. 299 КПК України.

Оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, в їх сукупності, суд, давши аналіз доказам по справі, вважає їх допустимими, достатніми та достовірними, такими, що узгоджуються між собою, в зв'язку з чим суд вважає доведеною винність підсудної в скоєнні злочину.

Дії підсудної ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України як крадіжка (таємне викрадення чужого майна).

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Підсудна ОСОБА_1 раніше не судима, в скоєному щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину, добровільно відшкодувала заподіяну шкоду.

Вказані обставини суд визнає такими, що пом'якшують покарання.

Згідно характеристики Гощанської селищної ради від 09.08.2012 року, ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується посередньо (а.с.28), згідно довідки Гощанської ЦРЛ від 08.08.2012 року № 56, на «Д»обліку і лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Суд, приймаючи до уваги тяжкість скоєного злочину, який є злочином невеликої тяжкості, обставини справи, матеріали, які характеризують підсудну, особу підсудної, яка раніше не судима, вину в скоєнні злочину визнала повністю, в скоєному щиро розкаялася, активно сприяла встановленню істини по справі, добровільно відшкодувала заподіяну шкоду, прийшов до висновку про те, що виправлення та перевиховання підсудної ОСОБА_1 можливе без ізоляції її від суспільства, і вважає за можливе призначити їй покарання в межах санкції ст. 185 ч.1 КК України у вигляді громадських робіт.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винною в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, і призначити їй покарання у вигляді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.

До вступу вироку в законну силу засудженій ОСОБА_1 залишити зобов'язання з'являтися на виклик органів дізнання і суду та повідомити про зміну місця проживання.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Гощанський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя Д. В. Пацко