АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 грудня 2012 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Литвинюк І. М.
суддів: Височанської Н.К., Міцнея В.Ф.
секретаря: Лисак О.А.
за участю: представника відповідача -Бацей Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, інтереси якого за дорученням представляє ОСОБА_3, до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про захист прав споживачів, застосування наслідків нікчемності правочину, визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який діє в інтересах та за довіреністю ОСОБА_2, на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 17 жовтня 2012 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк»про захист прав споживачів, застосування наслідків нікчемності правочину та відшкодування моральної шкоди.
Посилався на те, що між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк»було укладено правочин щодо надання кредиту кредитної картки «Метро»№ НОМЕР_1. Працівниками банку неодноразово здійснювались на адресу позивача телефонні дзвінки з вимогою погашення кредиту по даній картці. Вважає, що відносини, які склались між позивачем та ПАТ КБ «ПриватБанк»не відповідають законодавству України, укладений правочин є нікчемним, з рядом порушень чинного законодавства, не дотримано письмової форми укладення договору.
Зазначав, що на момент оформлення кредитної картки «Метро»ОСОБА_2 не знав про положення ст. 1055 ЦК України, яка зобов'язує укласти кредитний договір у письмовій формі. ПАТ КБ «ПриватБанк»навмисно скрив дані вимоги, а тому повинен бути визнаний у здійсненні нікчемного правочину і компенсувати позивачу всі витрати, в тому числі моральну шкоду. Діями банку ОСОБА_2 спричинена моральна шкода, яка полягала у протиправних дзвінках з вимогою погасити борг, застосуванням впливових заходів по стягненню заборгованості, передачі інформації.
Просить визнати дії ПАТ КБ «ПриватБанк»по вчиненню нікчемного правочину, розкриття банківської таємниці та передачі інформації про ОСОБА_2 третім особам протиправними, стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 4535,00 грн.
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 17 жовтня 2012 року в позові відмовлено.
На дане рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 17 жовтня 2012 року представник апелянта ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та винести рішення про задоволення позовних вимог.
Апелянт вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також істотно порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Посилається на те, що кредитний договір між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанком», в порушення вимог ст. 1055 ЦК України, не було укладено в письмовій формі. Тому відповідно до ст. 203 ЦК України такий правочин вважається нікчемним. Також зазначає про порушення ПАТ КБ «ПриватБанк»щодо ознайомлення позивача з тарифами, пам'яткою, правилами надання послуг, умовами надання споживчого кредиту фізичним особам.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що згідно заяви від 19 березня 2006 року позивачу ОСОБА_2 надано строковий кредит та відкрито кредитну картку «Метро»НОМЕР_1 з кредитним лімітом 1260.00 грн. на строк дії картки, базова відсоткова ставка 2,5% в місяць. З умовами надання кредиту ОСОБА_2 був ознайомлений у встановленому законом та договором порядку, про що свідчить його підпис у заяві.
Згідно із заявою до Приватбанку від 19 березня 2006 року вбачається, що ОСОБА_2 добровільно звернувся до відповідача, ознайомився і згідний з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку які були наданні для ознайомлення в письмовому вигляді. Своїм підписом підтвердив факт отримання повної інформації про умови кредитування «ПриватБанку», а також його місцезнаходження.
Вищезазначені обставини встановлені судом першої інстанції повно, на підставі належних та допустимих доказів, яким дана правильна юридична оцінка і до встановлених таким чином спірних правовідносин застосовані норми матеріального права, що їх регулюють.
Згідно п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності договору є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою статті 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити вказаному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до умов укладеного договору, договір складається із заяви позичальника, Умов та Правил надання банківських послуг. Згідно ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Банк свої зобов'язання виконав у повному обсязі та належним чином надав позивачу кредит у розмірі 1260,00 грн..
Доводи апеляційної скарги про нікчемність спірного правочину через недотримання письмової форми кредитного договору та невідповідність чинному законодавству спростовуються заявою ОСОБА_2 про видачу кредиту, яка відповідає правилам, встановленим ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», згідно якої відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Наказом Приватбанку від 24 травня 2005 року «Про впровадження спрощеної форми укладення Договору»встановлено, що спрощена форма укладення Договору про надання банківських послуг - кредитної картки, зумовлюється підписом клієнта Заяви про надання послуг. В заяві клієнт зазначає, що ознайомлений і згідний з Умовами і Правилами надання послуг.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про недотримання вимог укладення кредитного договору спростовуються матеріалами справи.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке б призвело до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити.
Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 17 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: