Справа № 22-ц-3415/2006р
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2006 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Котелевець А.В.,
судців - Солодкова АА., Кокоші В.В.
при секретарі - Полубан С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 березня 2006 року по справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа - Міський відділ реєстрації актів цивільного стану № З Харківського обласного управління юстиції про встановлення факту визнання батьківства, -
встановила:
В лютому 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаною заявою
про встановлення факту батьківства.
При цьому посилалась на те, що вона народилася в сім'ї ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які проживали однією сім'єю з 1978
року. Шлюб між батьками, на той час, зареєстровано не було, в зв'язку з чим, запис про батька в свідоцтві про її народження був зроблений за прізвищем матері ІНФОРМАЦІЯ_1, а його ім'я та по батькові, за вказівкою матері - ОСОБА_3.
3 народження та до досягнення повноліття вона знаходилася на утриманні
(ОСОБА_3, який визнавав себе її батьком, турбувався про неї, займався її вихованням.
27 березня 1987 року її батьки зареєстрували шлюб, після чого мати
Сприйняла прізвище батька - ІНФОРМАЦІЯ_2. Вони проживали подружжям до його смерті. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, а ІНФОРМАЦІЯ_4 померла його мати - ОСОБА_5. Після її смерті відкрилася спадщина, яка
складається з 1\2 частини будинку АДРЕСА_1.
Оскільки вона є єдиною спадкоємницею першої черги, просила встановити
факт батьківства, необхідний їй для прийняття спадщини.
Представник міського відділу РАЦС не заперечувала проти задоволення
заяви ОСОБА_2.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10 березня 2006 року
заява ОСОБА_2 задоволена. Факт батьківства встановлено. Зобов'язано
міський відділ РАЦС № 3 Харківського управління юстиції внести зміни до
актового запису НОМЕР_1 про народження ОСОБА_2,
записавши батьком ОСОБА_3. На зазначене рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилалась на порушення судом норм матеріального права. Зазначала, що вона є племінницею померлої ОСОБА_5, а єдиним спадкоємцем 1-ої черги був син ОСОБА_5 - ОСОБА_6, який прийняв спадкове майно та вступив в управління ним. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 помер, і вона звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, де їй стало відомо, що з заявою про прийняття спадщини звернулася також ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 зазначила, що в квітні 2006 року вона звернулася до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_4 та оспорює її право на спадкування. Посилаючись на вказані обставини, просила скасувати рішення суду першої інстанції, а справу, направити на новий розгляд до того ж суду, іншому судді.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції
скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.
Справа була розглянута судом в порядку окремого провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 235 ЦПК України справи окремого провадження суд
розглядає за участю заявника та заінтересованих осіб.
Однак коло заінтересованих осіб судом першої інстанції не встановлено та
розглянуто справу лише з позиції заявника.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується ОСОБА_2, встановлення факту батьківства їй необхідно для прийняття спадщини.
ОСОБА_1 в суд апеляційної інстанції надала копію позовної заяви
до ОСОБА_4, в якій вона оспорює родинні відносини між ОСОБА_4 та і
ОСОБА_3 та просить визнати її такою, що не має право на спадщину. Тобто в
даному разі виник спір про право на спадщину.
Відповідно до ч. 4 ст. 311 ЩІК України рішення підлягає скасуванню, якщо
суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Доводи ОСОБА_1 про те, що оскаржуваним рішенням суд вирішив
питання про її права та обов'язки заслуговують на увагу, оскільки вона стверджує, що є єдиною спадкоємицею після померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_7 та заперечує, що позивачка є донькою ОСОБА_2.
Крім того, відповідно до п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 23 червня 1983 року „Про практику розгляду судами України справ про спадкування" заяви по спорах про спадкове майно, розглядаються за правилами позовного провадження. В порядку окремого провадження розглядаються заяви, якщо при цьому немає спору про право.
Таким чином, суду першої інстанції необхідно з'ясувати чи підлягають об'єднанню в одне провадження заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Таким чином, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на
вий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, залучити до участі у справі всіх заінтересованих осіб, доводам ОСОБА_2 і запереченням ОСОБА_1 та наданим ними доказам дати належну оцінку та розглянути заяву відповідно до встановленого і вимог закону.
Керуючись ч. З ст. 303, ст. 304, п. 5 ч. 1 ст. 307, п. 4 ст. 311, ст. 313, п. 2 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315,319 ЦПК України, судова колегія, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 березня 2006 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до того ж суду іншому судді.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.