_____________________________________________________________________________

Справа№1512/15181/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 р. року, Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді -

за участю секретаря -

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 "Про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини",

В С Т А Н О В И В :

09.11.2012 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів», в якому просить суд:

- розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2, зареєстрований Кулевчанською сільською радою Саратського району Одеської області, актовий запис №10;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частин від усіх видів доходів, але не менше ніж 30 % від прожиткового мінімуму для утримання дитини відповідного віку з урахуванням додаткових витрат на дитину, що викликані її хворобою.

Від цього шлюбу народився син -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про народження НОМЕР_1.

Позивачка до судового засідання з'явилась, просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач у своїх поясненнях посилається на те, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе і суперечить її інтересам, а також те що відповідач зобов'язаний утримувати неповнолітнього сина до досягнення ним повноліття, позивач вважає свої позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На даний час шлюб існує лише формально, подальше збереження сім'ї неможливо.

В судове засідання відповідач з'явився, позовні вимоги визнав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Майнового спору між сторонами немає.

Враховуючи викладене суд, дослідивши матеріали справи, надані та витребуванні докази, вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 щодо розірвання шлюбу та стягнення аліментів підлягають частковому задоволенню.

Одночасно, суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка -ОСОБА_2 та жінки -ОСОБА_1 й збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Таким чином, в ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу і суд переконався у дійсному волевиявленні сторін.

Також судом враховується той факт, що один із членів сім'ї (чоловік чи жінка) або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України) й це право підлягає судовому захисту.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із положеннями ст. 18 ч. 2 п. 3, ст.ст. 51, 56 ч. 3, ст.110 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Приймаючи до уваги згоду позивача на розірвання шлюбу і відсутність згоди позивача на примирення, суд вважає, що причини, що спонукають сторону наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам.

Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду (ч. 3 ст. 105 СК України).

З цих підставах суд вважає за можливе позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити й розірвати шлюб між позивачкою та відповідачем. Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той з них хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утримані в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Розглянувши повно, всебічно, неупереджено та об'єктивно вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини , враховуючи заробіток кожного з батьків неповнолітньої дитини, суд прийшов до висновку встановити розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 від всіх видів доходів відповідача щомісячно.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дітей з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.

На підставі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх доку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування та найважливішим обов'язком батьків.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з відповідача слід стягнути аліменти у розмірі 1/3 від всіх видів доходів відповідача щомісячно, враховуючи обов'язок відповідача як батька утримувати сина.

Позовна вимога позивачки про стягнення додаткових витрат на дитину задоволенню не підлягає, оскільки позивачкою не надано обґрунтувань та доказів того, що їх син потребує додаткових витрат, які викликані його захворюванням.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах оплати платежу за один місяць.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 7, 8, 10, 11, 15, 118-120, 209, 212, 213, 214, 215, 223, 294 ЦПК України, ст. ст. 110, 111, 112, 113, 161, 180, 182, 191, 199, 200СК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 "Про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини" -задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 17.06.2006 року Кулевчанською сільською радою Саратського району Одеської області, актовий запис №10;

Стягнути щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 від всіх видів доходів відповідача щомісячно, починаючи з 09.11.2012 року до досягнення повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 220 гривень 40 копійок на рахунок: 31218206700005; МФО-828011; отримувач - ГУДКСУ в Одеській області (Київський р-н м. Одеси) (код отримувача -37607526); код класифікації доходів бюджету -22030001, код ЄДРПОУ 02892928, код банку отримувача - 828011.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя : Брайловська А. І.