Справа №1490/5014/12 27.11.2012 27.11.2012 27.11.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 -ц/1490/3316/12 Головуючий першої інстанції: Чернякова Н.В.

Категорія: 23 Суддя-доповідач апеляційного суду: Яворська Ж.М.

У Х В А Л А

Іменем України

27 листопада 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Колосовського С.Ю., Яворської Ж.М.

при секретарі судового засідання - Левківській Н.М.,

за участю: позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Донченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»

на рішення Єланецького районного суду Миколаївської області від 26 вересня 2012 року,

за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»( далі - СТОВ «Надія») про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною та зобов'язання повернути земельну ділянку,-

в с т а н о в и л а :

У січня 2012 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до СТОВ «Надія» про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Позивач в обґрунтування вимог вказував, що між ним та відповідачем 26 січня 2006 року було укладено договір оренди земельної ділянки площею 10.01 га, яка знаходиться на території Водяно-Лориської сільської ради Єланецького району Миколаївської області та належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 30 січня 2006 року. Строк дії договору - 4 роки. 21 березня 2006 року даний договір зареєстровано в Єланецькому реєстраційному окрузі за №040601400223. Даний договір було підписано його дружиною ОСОБА_4, яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності, виданої 28 травня 2004 року, якою він уповноважував останню користуватися та розпоряджатися спірною земельною ділянкою. Строк дії довіреності закінчився 28 травня 2007 року.

23 травня 2008 року між ним та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до цього договору, якою змінено строк дії договору оренди до 10 років.

Додаткову угоду підписала ОСОБА_4

Посилаючись на те, що дана додаткова угода була укладена останньою без повноважень на її укладання та на підставі ст.ст.203,215,216 ЦК України, просив визнати дану додаткову угоду недійсною, зобов'язати відповідача повернути належну йому земельну ділянку.

Рішенням Єланецького районного суду Миколаївської області від 26 вересня 2012 р. позов задоволено. Постановлено визнати недійсною додаткову угоду №1 від 23 травня 2008 року до договору оренди землі від 26 січня 2006 року №04061400223, укладену між ОСОБА_2 та СТОВ «Надія», яка зареєстрована в Державному реєстрі земель за номер 01091400278. Зобов'язано СТОВ «Надія» повернути земельну ділянку ОСОБА_2 З СТОВ «Надія» на користь позивача стягнуто 591 грн. 81 коп. судового збору та 589 грн.20 коп. в рахунок відшкодування витрат на проведення судово-почеркознавчої експертизи.

В апеляційній скарзі СТОВ «Надія», посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просило рішення суду скасувати та відмовити у задоволені позову.

Позивач в запереченнях на апеляційну скаргу, посилаючись на законність рішення суду, просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯА №746966 від 30 січня 2006 року ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 10.01 га в межах Водяно-Лоринської сільської ради Єланецького району Миколаївської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( а.с.11).

26 січня 2006 року між СТОВ «Надія»(орендарем) та ОСОБА_2 було укладено договір оренди належної йому на праві власності земельної ділянки площею 10.01 га строком на чотири роки до 26 січня 2010 року (а.с.6-8).

21 березня 2006 року даний договір було зареєстровано у Єланецькому реєстраційному округу МРФ ДП «Центр ДЗК» за №040601400223.

Від імені позивача договір підписано його дружиною ОСОБА_4., яка діяла в межах повноважень, наданих їй нотаріально посвідченим дорученням від 28 травня 2004 року на право користуватися та розпоряджатися належним позивачеві правом на земельну частку ( пай) КСП «Новомиколаївське» Єланецького району Миколаївської області, а також земельною ділянкою, яка буде виділена йому в натурі (на місцевості) згідно зі сертифікатом МК №0289576. Довіреність видана строком на три роки, тобто 28 травня 2007 року.( а.с.10)

Додатковою угодою №1 до цього договору від 23 травня 2008 року внесено зміни, відповідно до яких до договору внесено дані щодо кадастрового номеру земельної ділянки та її площа, у п.8 визначено строк дії договору оренди - 10 років, у п.9 - визначено форму ( грошова або бартерна) орендної плати та її розмір -1890 грн.

Ця додаткова угода зареєстрована у Єланецькому реєстраційному окрузі МРФ ДП»Центр ДЗК» 15 квітня 2009 року за №040901400278 ( а.с.9).

16 січня 2011 року позивач звернувся до орендаря з заявою про розірвання договору, оскільки має намір особисто користуватися земельною ділянкою( а.с.12). Але відповіді не отримав. Відповідач продовжує користуватися спірною земельною ділянкою.

Згідно ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вбачається з експертного висновку судової почеркознавчої експертизи від 09 липня 2012 року при дослідженні підписів від імені орендодавця ОСОБА_2 у додатковій угоді №1 від 23 травня 2006 року до договору оренди землі від 26 січня (березня) 2006 року та акті прийому-передачі слова «передав» - підписи від імені ОСОБА_2 виконані не самим ОСОБА_2, а іншою особою.

Факт підписання додаткової угоди ОСОБА_4, у судовому засіданні у суді першої інстанції підтвердив як позивач, так і допитана в якості свідка ОСОБА_4

Оскільки дружина позивача права на здійснення правочинів від його імені не мала, довіреність у встановленому законом порядку позивачем не надавалась, а строк дії попередньої закінчився, за таких обставин не можна вважати, що додаткова угода до договору оренди землі відповідає волі орендодавця та вимогам закону.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про визнання додаткової угоди недійсною та повернення земельної ділянки її власнику, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.15 Закону «Про оренду землі» строк дії договору є істотною умовою договору оренди. Згідно приписів ст.651 ЦК України, ст.30 Закону України «Про оренду землі», п.35 договору оренди зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором та здійснюється у письмовій формі. За такого, доводи представника відповідача, що позивач своїми діями, а саме, отриманням орендної плати у 2011 році після закінчення дії договору оренди землі підтвердив виконання умов додаткової угоди і тому вона є дійсною, не заслуговують на увагу.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» відхилити, а рішення Єланецького районного суду Миколаївської області від 26 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: