Судове рішення #26654078

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р. Справа№ 17/047-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Авдеєва П.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Куксова В.В.


Представники сторін не з'явилися.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Елена»

на рішення Господарського суду Київської області 14.09.2012р.

у справі №17/047-12 (суддя Горбасенко П.В.)

за позовом Закритого акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Елена»

до 1.Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, 2.Виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»

про визнання правового акту недійсним.


ВСТАНОВИВ:

В липні 2012 року Закрите акціонерне товариство «Трикотажна фабрика «Елена» (далі - позивач) звернулося з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі - відповідач 1) та Виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області (далі - відповідач 2) про визнання недійсним з 22.05.2006р. дозволу на виконання будівельних робіт № 241/2006 від 22.05.2006р., виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області.

Позовні вимоги мотивованій тим, що виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області 22.05.2006р. дозвіл на виконання будівельних робіт № 241/2006 порушує право позивача як власника будівлі „Будинок побуту" та користувача (орендаря) земельної ділянки, на якій розташована вказана будівля, оскільки цим актом позивача було позбавлено можливості на власний розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися будівлею, у зв'язку з чим позивач просить визнати вказаний дозвіл недійсним. Порушення прав позивача останній вбачає у ненаданні останнім згоди на виконання робіт з реконструкції об'єкта - нежитлова будівля „Будинок побуту" на 100 робочих місць під „Будівлю торговельну" з розміщенням в ній приміщень для дільниць виробництв легкої промисловості, магазинів продовольчих і непродовольчих товарів та офісних приміщень обслуговування різнобічних потреб власника, улаштування магазину „Сільпо" на основі існуючої будівлі „Будинок побуту" (1-й поверх - продовольчі товари; 2-й поверх - промислові товари) за адресою: м. Славутич, Привокзальна площа, 5.

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.09.2012р. у справі №17/047-12 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення і неправильне застосування останнім норм матеріального та процесуального права.

Відповідач 1 не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 ГПК України та не надав суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Відповідачем 2 та третьою особою надано відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

12.11.2012р. від позивача надійшло клопотання про витребування письмових доказів в порядку статті 38 ГПК України. Судова колегія, розглянувши та оцінивши доводи, викладені в клопотанні позивача, приходить до висновку, що зазначене клопотання є необґрунтованим, тому не підлягає задоволенню.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання (про що свідчать матеріали справи). Однак, останні в судове засідання, яке відбулося 4 грудня 2012р., наданими їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з'явилися, повноважних представників своїх не направили. Судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду поданої апеляційної скарги за відсутності зазначених учасників.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.07.2004р. між Відділом з питань комунальної власності, послуг та приватизації, як продавцем, та Закритим акціонерним товариством „Трикотажна фабрика „Елена", як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі шляхом викупу (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю об'єкт, який вказано в п. 1.2 Договору, а покупець - прийняти цей об'єкт та сплатити ціну відповідно до умов, які визначені в Договорі.

У відповідності до п.п. 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 Договору предметом договору є об'єкт нерухомості, а саме: нежитлова будівля „Будинок побуту", загальною площею 2 310,4 кв.м., місцезнаходження якого: м. Славутич Київської області, Привокзальна площа, буд. 5. Ця будівля належить територіальній громаді міста Славутич в особі Славутицької міської ради на праві комунальної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Славутицької міської ради 17.05.2004р., копія якого є додатком № 1 до договору. Зареєстровано в реєстрі права власності на нерухоме майно за № 5859850. Витяг про реєстрацію власності від 07.06.2004р. за № 3775641, копія якого є додатком № 2 до договору. Продаж об'єкту договору здійснюється шляхом викупу на підставі рішення Славутицької міської ради народних депутатів від 13.02.2004р. № 336-31-VI „Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Славутич, які підлягають приватизації і які не підлягають приватизації", яке є додатком № 3 до договору. Право власності на об'єкт переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення договору та державної реєстрації правочину. Також необхідно здійснити державну реєстрацію права власності.

Відповідно до п.1.7 Договору вказаний в цьому договорі об'єкт продано за ринковою вартістю об'єкта оцінки без проведених поліпшень станом на 31.03.2004р., яка з урахуванням ПДВ становить 408 732,88грн.

Згідно із п.п. 2.1, 2.2, 2.3 Договору покупець зобов'язаний внести 408 732,88грн. за придбаний об'єкт, протягом 30 календарних днів з моменту переходу до нього права власності на об'єкт приватизації. Термін оплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів за умови внесення покупцем не менше 50 % від ціни продажу об'єкта. Плата за об'єкт вноситься на підставі договору та приватизаційних платіжних доручень встановленого зразка, які видає продавець. Розрахунки за придбаний об'єкт здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування всієї суми з свого рахунка на рахунок продавця. Розрахунок за об'єкт здійснюється таким чином: - кошти покупця в сумі 408 732,88грн. перераховуються у відповідності з платіжним дорученням з рахунка покупця на рахунок продавця.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2 Договору передача об'єкта здійснюється продавцем покупцю в 3-дениий термін після нотаріального посвідчення договору. Передача об'єкта продавцем і прийняття об'єкта покупцем посвідчується актом прийняття-передачі, який підписується сторонами і є додатком № 3 до договору.

Так, на виконання умов Договору Відділ з питань комунальної власності передав Закритому акціонерному товариству „Трикотажна фабрика „Елена" об'єкт нерухомості, що підтверджується актом прийняття-передачі нежитлової будівлі згідно договору купівлі-продажу нежитлової будівлі шляхом викупу від 08.07.2004р. від 09.07.2004р. (а.с. 43, т. 1).

Як вбачається з Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4103117 від 09.07.2004р. (а.с. 44, т. 1) позивач є власником нежитлової будівлі „Будинок побуту", що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Славутич, пл. Привокзальна, буд. 5.

В подальшому, між ЗАТ „Трикотажна фабрика „Елена", як орендодавцем, та ТОВ „Фоззі-Фуд", як орендарем, був укладений договір оренди № 01/2005 від 23.12.2005р. (далі-Договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти в оренду нежитлові приміщення (надалі за текстом - об'єкт оренди), що розташовані в будівлі „Будинок побуту" за адресою: Київська обл., м. Славутич, площа Привокзальна, буд. № 5.

Пунктом 1.3 Договору оренди сторонами погоджено, що одночасно з правом оренди орендареві надається право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться об'єкт оренди, у розмірі 658 кв.м., а також право користуватися земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі у розмірі 692 кв.м. Площа та місце розташування земельної ділянки наступні: - під орендованим приміщенням в будівлі загальною площею 658 кв.м.; - зі східної сторони будівлі (обмежена бульваром Дружби народів) загальною площею 350,5 кв.м.; - із західної сторони будівлі (обмежена ділянкою банного комплексу) загальною площею 87,4 кв.м.; - з північносхідної сторони будівлі (на господарському дворі) загальною площею 120 кв.м.; - з південної сторони (обмежена площею Привокзальною) загальною площею 134,1 кв.м. Земельна ділянка перебуває в користуванні орендодавця на підставі договору оренди землі від 07.07.2005р., зареєстрованого у Славутицькому відділі земельних ресурсів, про що у Державному реєстрі земель внесено запис від 07.07.2005р. за № 154.

Об'єктом оренди є 4391/2000 частки не житлової будівлі „Будинок побуту", розташованої за адресою: Київська обл., м. Славутич, площа Привокзальна, буд. № 5, загальною площею 1 606,9 кв. м., і складається відповідно до Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Славутицьким міським бюро технічної інвентаризації 14.12.2005р. за № 9285930 і які є його невід'ємною частиною з нижчевказаних не житлових приміщень (п. 2.1 Договору оренди).

У відповідності до п.2.5 Договору оренди об'єкт оренди належить орендодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі шляхом викупу, посвідченого приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області Хусалімовою Л.В. 08.07.2004р. за реєстровим номером 2570 та зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 09.07.2004р. за реєстраційним номером 5859850.

Відповідно до п. 5.3 Договору оренди орендар має право виступати замовником на виготовлення проектно-кошторисної документації та проведення необхідного ремонту за попереднім письмовим дозволом орендодавця. Попереднім письмовим дозволом сторони будуть вважати підписану ними угоду, в якій буде узгоджено граничну суму витрат на поліпшення, яку буде визначено на підставі проектно-кошторисної документації, наданої орендарем.

Пунктами 7.3, 7.4 Договору оренди сторонами погоджено, що орендар має право за наявності в нього попередньої письмової згоди орендодавця проводити протягом дії договору, перепланування та капітальний ремонт об'єкта оренди, вести будівельні роботи на орендованій земельній ділянці. Попередній письмовий дозвіл на виконання таких робіт оформляється в порядку, передбаченому в пункті 5.3. договору, з урахуванням вимог чинного законодавства України. Будівельні роботи на об'єкті оренди виконуються тільки на підставі проектно-кошторисної документації, розробленої та затвердженої в установленому чинними нормативними актами порядку та при наявності дозволу на ведення будівельних робіт, отриманого в установленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2005р. між Славутицькою міською радою Київської області, як орендодавце, та ЗАТ „Трикотажна фабрика „Елена", як орендарем, був укладений договір оренди землі, згідно якого орендодавець зобов'язався надати на основі рішення Славутицької міської ради № 492-37-IV, в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - під розміщення існуючого літнього майданчику сезонної торгівлі, господарської бази, будівлі „Будинок побуду", яка знаходиться в м. Славутич, Привокзальна площа, № 5, а орендар - прийняти вказану земельну ділянку та сплачувати орендну плату в повному обсязі.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1585 га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: Будівля „Будинок побуту". Земельна ділянка передається в оренду для обслуговування „Будинку побуду" за визначеним цільовим призначення (п.п.2, 3, 4 Договору оренди землі від 07.07.2005р.).

Договір оренди землі від 07.07.2005р. укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повинен повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8 Договору оренди землі від 07.07.2005р.).

10.11.2005р. ЗАТ „Трикотажна фабрика „Елена" звернулося до міського голови міста Славутич Удовиченка В.П. з листом № 222 від 10.11.2005р. (а.с. 116, т. 1), згідно якого просило останнього надати дозвіл ТОВ „Фоззі-Фуд" на улаштування магазину „Сільпо" в будівлі „Будинок побуту" та здійснення ремонту фасаду цієї будівлі за адресою: м. Славутич, площа Привокзальна, буд. 5 згідно їх листів від 10.11.2005р. за № 33/11 та № 32/11.

10.03.2006р. ЗАТ „Трикотажна фабрика „Елена" звернулося до головного архітектора міста Славутич із заявою № 042 від 10.03.2006р. (а.с. 118, т. 1), згідно якої просило останнього внести відповідні зміни до Будівельного паспорта (АПЗ) № 10-05 та надати ТОВ „Фоззі-Фуд" право використання Будівельного паспорта (АПЗ) № 10-05 для реалізації ним заявлених намірів щодо орендованих приміщень в нежитловій будівлі „Будинок побуту".

16.03.2006р. ЗАТ „Трикотажна фабрика „Елена" звернулося до директора КП „Фонд комунального майна" та голови правління ЗАТ „Укратомвидав" з листом № 046 від 16.03.2006р. (а.с. 117, т. 1), згідно якого просило останніх погодити можливість внесення змін до експлуатації будівлі банно-оздоровчого комплексу, які викликані потребою ТОВ „Фоззі-Фуд" в улаштуванні магазину „Сільпо" в існуючій порядок будівлі „Будинок побуту".

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 22.05.2006р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області ТОВ „Фоззі-Фуд" надано дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції об'єкта -нежитлова будівля „Будинок побуту" на 100 робочих місць під „Будівлю торговельну" з розміщенням в ній приміщень для дільниць виробництв легкої промисловості, магазинів продовольчих і непродовольчих товарів та офісних приміщень обслуговування різнобічних потреб власника, улаштування магазину „Сільпо" на основі існуючої будівлі „Будинок побуту" (1-й поверх -продовольчі товари; 2-й поверх -промислові товари) за адресою: м. Славутич, Привокзальна площа, 5, що підтверджується дозволом на виконання будівельних робіт № 241/2006 від 22.05.2006р. (а.с. 95, т. 1).

04.09.2007р. Державною приймальною комісією було прийнято рішення: пред'явлений державній приймальній комісії об'єкт „Реконструкцію об'єкта -нежитлова будівля „Будинок побуту" на 100 робочих місць за адресою: Привокзальна площа, 5 під „Будівлю торгівельну" з розміщенням в ній приміщень для дільниць виробництва легкої промисловості, магазинів продовольчих і непродовольчих товарів та офісних приміщень обслуговування різнобічних потреб власника" прийняти в експлуатацію, що підтверджується актом про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 04.09.2007р. (а.с. 140-146, т. 1).

07.10.2010р. між Славутицькою міською радою Київської області, як орендодавцем, та Закритим акціонерним товариством „Трикотажна фабрика „Елена", як орендарем, був укладений договір оренди землі, згідно якого орендодавець зобов'язався надати, а орендар - прийняти в строкове платне користування земельну ділянку, цільове призначення якої - землі комерційного використання, і яка знаходиться за адресою: 07100, Київська обл., м. Славутич, площа Привокзальна, 5.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0174 га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: Будівля „Будинок побуту" відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 19886144 та довідки Бюро технічної інвентаризації від 16.04.2010р. № 176. Земельна ділянка передається в оренду разом з: інших об'єктів оренди немає (п. 2., 3., 4., 5. договору оренди землі від 07.10.2010р.).

Пунктом 8 договору оренди землі від 07.10.2010р. передбачено, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2011р. у справі № 6/042-09/19 (з урахуванням ухвали Вищого господарського суду України про виправлення описки від 07.09.2011р.) за позовом ТОВ „Фоззі-Фуд" до ЗАТ „Трикотажна фабрика „Елена" та Славутицької міської ради Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області про визнання права власності на нерухоме майно, визнано за ТОВ „Фоззі-Фуд" право спільної часткової власності у розмірі 167/200 частки об'єкту нерухомості, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Славутич, площа Привокзальна, буд. № 5.

Актом проведення позапланової перевірки Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 10.06.2011р. (а.с. 22-27, т. 1), затвердженого рішенням виконкому Славутицької міської ради № 461 від 05.09.2007р. встановлено: дозвіл на виконання будівельних робіт від 22.05.2006р. № 241/2006 виданий Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області, строк дії дозволу до 22.05.2007р., дозвіл було продовжено до 22.05.2008р.; ТОВ „Фоззі-Фуд" не надало документів про згоду власників будівлі „Будинок побуту" (ЗАТ „Трикотажна фабрика „Елена") і земельних ділянок (Славутицька міська рада) на проведення реконструкції в будівлі та здійснення прибудови до неї додаткових приміщень; ТОВ „Фоззі-Фуд" не надавало дозволу від ЗАТ „Трикотажна фабрика „Елена" на проведення реконструкції орендованих приміщень в установленому договором оренди № 01/2005 від 23.12.2005р. (пункти 5.3., 7.3.) порядку, та не погоджувало відповідної проектно-кошторисної документації, а також згоди власника на здійснення прибудови додаткових приміщень до існуючої будівлі; відсутні документи погодження з боку ЗАТ „Трикотажна фабрика „Елена" (орендар) стосовно забудови земельних ділянок; ТОВ „Фоззі-Фуд".

Як вбачається з Витягу про державну реєстрацію прав № 31328582 від 16.09.2011р. (а.с. 129, т. 1) ТОВ „Фоззі-Фуд" є власником нежитлової будівлі „Будинок побуту", що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Славутич, площа Привокзальна, буд. 5 на підставі постанови Вищого господарського суду України від 24.05.2011р. у справі № 6/042-09/19 та ухвали Вищого господарського суду України від 07.09.2011р. у справі № 6/042-09/19.

Предметом позову є вимога про визнання недійсним з 22.05.2006р. дозволу на виконання будівельних робіт № 241/2006 від 22.05.2006р., виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується (ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій" (чинний на момент видачі дозволу на виконання будівельних робіт № 241/2006 від 22.05.2006р.) дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі: проектної документації; документа, що засвідчує право власності чи користування (в тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою; угоди про право забудови земельної ділянки; рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування; комплексного висновку державної інвестиційної експертизи; документа про призначення відповідальних виконавців робіт. У разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування для отримання дозволу на виконання зазначених робіт додається копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт.

У відповідності до п. 2.1. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 273 від 05.12.2000р. (чинне на момент видачі дозволу на виконання будівельних робіт № 241/2006 від 22.05.2006р.) для одержання дозволу на виконання будівельних робіт забудовник (замовник) повинен подати до інспекції держархбудконтролю такі документи: а) заяву забудовника (замовника), (додаток 1); б) рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування; в) документ, що посвідчує право власності забудовника (замовника) чи право користування (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, на якій буде розміщено об'єкт містобудування; г) комплексний висновок державної інвестиційної експертизи; ґ) документи про призначення відповідальних виконавців робіт (виконроба, осіб, що виконують технічний нагляд, авторський нагляд); д) затверджену в установленому порядку проектну документацію (будівельний генеральний план та паспорт фасаду в двох примірниках, пояснювальна записка для реєстрації). У разі проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, споруд та інших об'єктів без зміни цільового призначення об'єкта замовник (забудовник), крім рішення виконавчого органу відповідної ради, Київської та Севастопольської державної адміністрації про дозвіл на будівництво подає також копію документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмову згоду його власника на проведення зазначених робіт.

Як встановлено судом першої інстанції позивач у відповідності до ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій" та Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 273 від 05.12.2000р. надав третій особі згоду на виконання будівельних робіт з реконструкції об'єкта - нежитлова будівля „Будинок побуту" на 100 робочих місць під „Будівлю торговельну" з розміщенням в ній приміщень для дільниць виробництв легкої промисловості, магазинів продовольчих і непродовольчих товарів та офісних приміщень обслуговування різнобічних потреб власника, улаштування магазину „Сільпо" на основі існуючої будівлі „Будинок побуту" (1-й поверх - продовольчі товари; 2-й поверх -промислові товари) за адресою: м. Славутич, Привокзальна площа, 5, що підтверджується листами ЗАТ „Трикотажна фабрика „Елена" (а.с. 116-118, т. 1).

Аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 24.05.2011р. у справі № 6/042-09/19.

Твердження позивача, що ТОВ „Фоззі-Фуд" без його згоди здійснило будівництво спірного об'єкту нерухомості не приймаються судовою колегією, оскільки позивачем, належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, не доведено суду факту самочинності будівництва.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкут від 04.09.2007р. (а.с. 140-146, т. 1), де міститься підпис директора позивача ЗАТ „Трикотажна фабрика „Елена", що свідчить про згоду останнього на спірне будівництво.

Посилання позивача на те, що останній, на момент звернення з позовом до суду першої інстанції не втратив права власності на спірну будівлю, що підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 31245660 від 08.09.2011р. (а.с. 62) та те, що третьою особою не надано доказів щодо набуття права власності на спірну будівлю спростовується Витягом про державну реєстрацію прав № 31328582 від 16.09.2011р. (а.с. 129, т. 1), згідно якого ТОВ „Фоззі-Фуд" є власником нежитлової будівлі „Будинок побуту", що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Славутич, площа Привокзальна, буд. 5 на підставі постанови Вищого господарського суду України від 24.05.2011р. та ухвали Вищого господарського суду України у справі № 6/042-09/19.

Водночас судова колегія критично оцінює інформацію, яка міститься в акті проведення позапланової перевірки Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 10.06.2011р. (а.с. 22-27, т. 1), де зазначено, що ТОВ „Фоззі-Фуд" не надало документів про згоду власників будівлі „Будинок побуту" (ЗАТ „Трикотажна фабрика „Елена") і земельних ділянок (Славутицька міська рада) на проведення реконструкції в будівлі та здійснення прибудови до неї додаткових приміщень; ТОВ „Фоззі-Фуд" не надавало дозволу від ЗАТ „Трикотажна фабрика „Елена" на проведення реконструкції орендованих приміщень в установленому договором оренди № 01/2005 від 23.12.2005р. (пункти 5.3., 7.3.) порядку, та не погоджувало відповідної проектно-кошторисної документації, а також згоди власника на здійснення прибудови додаткових приміщень до існуючої будівлі; відсутні документи погодження з боку ЗАТ „Трикотажна фабрика „Елена" (орендар) стосовно забудови земельних ділянок; ТОВ „Фоззі-Фуд", оскільки у вказаному акті вказано про ненадання документів під час перевірки, а не про їх відсутність у ТОВ „Фоззі-Фуд".

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про порушення третьої особою вимог містобудівного законодавства, як-то припис чи постанова про накладення адміністративного стягнення.

Стосовно поданої в суді першої інстанції заяви другим відповідачем про застосування строків позовної давності до позовних вимог, судова колегія зазначає наступне.

Згідно із ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно із ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції дозвіл на виконання будівельних робіт № 241/2006 видано Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області 22.05.2006р.; позивач про вказаний дозвіл дізнався 04.09.2007р., під час підписання у складі комісії Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту (а.с. 140-146, т. 1), де в п. 5 вказаного акту зазначено про дозвіл на виконання будівельних робіт № 241/2006 від 22.05.2006р.; позивач звернувся з позовом до суду першої інстанції 17.07.2012р., тобто після спливу трирічного строку позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України.

Таким чином, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено другим відповідачем у спорі, є підставою для відмови у позові.

Стосовно клопотання заявленого в суді першої інстанції третьої особи про застосування позовної давності до позовних вимог, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки приписи статті 267 Цивільного кодексу України (позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення) є нормою матеріального права і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

Аналогічна позиція міститься у п. 41 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" №01-08/163 від 12.03.2009р.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом першої інстанції обставини, сторонами не надано.

Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -


ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Елена» на рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2012 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2012 року у справі №17/047-12 залишити без змін.

3. Матеріали справи №17/047-12 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.


Головуючий суддя Авдеєв П.В.


Судді Яковлєв М.Л.


Куксов В.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація