Справа № 2-7879/12
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"07" грудня 2012 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Трусової Т.О.,
при секретарі Маляр Н.В., з участю: позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_5, про стягнення боргу за договором позики, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, вказуючи, що 16 листопада 2010 року відповідач позичила у неї грошові кошти в розмірі 18000 доларів США під 7,55% в місяць на три місяці, на підтвердження чого власноручно написала та надала їй розписку. Посилаючись невиконання відповідачем зобов*язань за договором позики та положення ст.ст. 1047, 1049, 524, 533, 1048, 1050, 625 ЦК України, просила стягнути з відповідача борг за договором позики в розмірі 18000 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 143874 грн., проценти за користування позикою в розмірі 241708,32 грн., інфляційний збиток в розмірі 4891,71 грн. та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 6808,68 грн.
В ході розгляду справи позивач ОСОБА_1 зменшила розмір позовних вимог, відмовившись від вимоги про стягнення інфляційного збитку.
Відповідач ОСОБА_3 пред*явила зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним з підстав його безгрошовості, написання розписки про одержання грошей під примусом та під впливом тяжких обставин. Вказала, що насправді грошові кошти ОСОБА_1 їй не позичала, а вклала їх під проценти у бізнес її знайомої ОСОБА_6 Однак ОСОБА_6 після отримання грошей стала ухилятись від спілкування з нею і лише один раз передала для ОСОБА_1 проценти за користування коштами в розмірі 1500 доларів США. В подальшому ОСОБА_6 зникла. Розписку про одержання грошей в борг вона писала під психологічним примусом ОСОБА_1 та під впливом тяжких обставин, так як вона переживала і за свої кошти, вкладені у бізнес ОСОБА_6
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 вимоги первісного позову підтримали, зустрічний позов не визнали, пославшись на його необґрунтованість. Як пояснила ОСОБА_1, вона позичила ОСОБА_3 гроші під 7,5% в місяць на п*ять місяців. Гроші вона передавала особисто ОСОБА_3 1 червня 2010 р. в службовому кабінеті останньої у філії банку «Хрешатик», про що відповідач написала розписку. Так як з ОСОБА_3 її познайомив спільний знайомий ОСОБА_7, останній пізніше передав їй 1500 доларів процентів за три місяці користування коштами. По закінченню п*яти місяців ОСОБА_3 гроші їй не повернула, а тому 16 листопада 2010 року вона написала нову розписку, підтвердивши цим самим продовження існування між ними договірних стосунків.
ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 первісний позов не визнали, підтримали вимоги зустрічного позову. ОСОБА_3 пояснила, що її давня знайома ОСОБА_6, яка займалася бізнесом, запропонувала їй вкласти гроші в бізнес, пообіцявши процент від прибутку, на що вона погодилась і передала останній 10000 доларів США власних коштів. Про такий спосіб отримання заробітку вона розповіла своєму приятелю ОСОБА_7, який через деякий час привів до неї ОСОБА_1, попросивши познайомити останню з ОСОБА_6, що вона і зробила. ОСОБА_3 вказала, що гроші в розмірі 18000 доларів ОСОБА_1 передала не їй, а ОСОБА_6, яка під приводом того, що поспішає, попросила її написати розписку для позивача. ОСОБА_6 обіцяла невдовзі переписати розписку, однак свою обіцянку так і не виконала. В листопаді 2010 року ОСОБА_6 передала для ОСОБА_1 проценти за користування грошима за три місяці, при цьому вона під тиском ОСОБА_1 вимушена була написати ще одну розписку про одержання грошей, яких вона фактично не одержувала. ОСОБА_3 послалася на психологічний тиск, які чинили і чинять щодо неї ОСОБА_1 та інші особи, які телефонують їй від імені позивача.
Третя особа ОСОБА_5 -чоловік відповідача ОСОБА_8, в судове засідання не з*явився, жодних пояснень не надав, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Заслухавши пояснення сторін, їх представників, допитавши свідків та дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
1 червня 2010 року ОСОБА_1 надала ОСОБА_3 в борг у грошові кошти в сумі 18000 доларів США під 7,5 процентів в місяць терміном на 5 місяців, що підтверджується власноручною розпискою останньої про одержання грошей (а.с. 31).
В зазначений строк ОСОБА_3 борг не повернула та 16 листопада 2010 р. написала нову розписку, підтвердивши тим самим свої зобов*язання про повернення ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 18000 доларів США, наданих у борг під 7,5 процентів в місяць, зобов*язавшись повернути їх через три місяці (а.с. 6).
Враховуючи положення ч. 2 ст. 1047 ЦК України, розписки ОСОБА_3, які посвідчують передання їй ОСОБА_1 грошових коштів, розцінюються судом як доказ укладення між сторонами договору позики.
Відповідач за первісним та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 оспорює дійсність договору позики посилаючись на його безгрошовість та написання нею розписки під впливом психічного насильства з боку позивача і тяжкої обставини.
Однак належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин ОСОБА_3 не надала.
Показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, допитаних на прохання ОСОБА_3, про те, що ОСОБА_6 брала кошти в борг у інших осіб, і в подальшому борги не повернула, не є доказом безгрошовості договору позики, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1
До правоохоронних органів з приводу погроз, які наче б-то надходили на її адресу від ОСОБА_1 ОСОБА_3 не зверталася.
Те, яким чином позичальник ОСОБА_3 розпорядилася отриманими в борг грошовими коштами, - використала їх сама чи передала іншій особі, не має значення для вирішення даного спору, так як написавши розписку, вона зобов*язалася повернути борг, і в силу ст.ст. 526, 527, 528 ЦК України свій обов*язок вона зобов*язана виконати особисто, оскільки інше не встановлено договором і законом, та не випливає із суті зобов*язання та звичаїв ділового обороту.
Враховуючи наведене, вимоги зустрічного позову суд вважає необґрунтованим і не вбачає підстав для його задоволення.
Правовідносини, які випливають із договору позики, врегульовані нормами параграфу 1 глави 71 ЦК України.
На підставі розписки та у відповідності з вимогами ст.ст. 1046, 1049, 1048 ЦК України позичальник ОСОБА_3 зобов*язана була повернути позикодавцеві ОСОБА_1 18000 доларів США в строк до 16 лютого 2011 року, сплативши за користування позикою проценти у встановленому в розписці розмірі -7,5% за місяць.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 своїх грошових зобов*язань перед ОСОБА_1 у встановлений строк не виконала, що не заперечується відповідачем, і підтверджується наявністю у позивача розписки.
У відповідності до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов*язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу, - зокрема три проценти річних від простроченої суми.
Беручи до уваги офіційний курс долара США до національної валюти України станом на 28.08.2012 р. - 799,30 грн. за 100 доларів США, до стягнення з ОСОБА_3 підлягає 143874 грн. основного боргу.
Згідно з наданими позивачем за первісним позовом розрахунками, відповідач користувалася грошовими коштами позивача 22 місяці та 12 днів, а отже розмір процентів за користування позикою становить 241708,32 грн.
Враховуючи, що позику ОСОБА_3 повинна була повернути 16 лютого 2011 року, станом на 28 серпня 2012 р. вона прострочила повернення боргу на 558 днів, а отже три проценти річних від простроченої суми становить 6598,49 грн.
Враховуючи, що відповідно до Закону України «Про судовий збір»за подання позову ОСОБА_1 повинна були сплатити судовий збір в розмірі 3219 грн., а не 3310 грн., як вона сплатила, суд на підставі ст. 88 ЦПК України присуджує до стягнення ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 3219 грн.
На підставі ст.ст. 1046, 1047, 1048, 1049, 1050, 1051, 625, 526, 527 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 27, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики з урахуванням процентів за користування позикою і трьох процентів річних в сумі 392180,81 грн. та 3219 грн. судових витрат, а всього 395399 (триста дев*яносто п*ять тисяч триста дев*яносто дев*ять) гривень 81 копійку.
У зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: