Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/1190/1132/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Сліпенко Р.Ю.

Категорія - Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Петрова І. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Петрової І.М.,

суддів: Палічука А.О., Яковлєвої С.В.,

за участю прокурора: Агеєва В.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2012 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с. Бакша Савранського району, Одеської області, українця, громадянина України, освіта не повна середня, не одруженого, не працюючого проживаючого у АДРЕСА_1, раніше судимого;

- 17 березня 2011 року Савранським районним судом Одеської області по ст.ст.185 ч.1, 185 ч.2, 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку тривалістю в два роки.

засуджено за ч.1 ст.122 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, частково приєднано не відбуте покарання за вироком Савранського районного суду Одеської області від 17 березня 2011 року та остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці.

Вироком Гайворонського районного суду ОСОБА_3 визнано винним у тому, що 9 червня 2012 року близько 16 годин у с. Березовка Гайворонського району на території подвір'я домоволодіння ОСОБА_4, що по АДРЕСА_2, у ході розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла суперечка, в ході якої ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно наніс одного удару кулаком правої руки в обличчя останнього, від якого ОСОБА_4 впав на землю. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_3 наніс ще двох ударів правою ногою по лежачому на землі ОСОБА_4 з правої сторони по тулубу, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: перелому шостого ребра справа середньої підпахової лінії, які згідно висновку судово-медичної експертизи №185 від 17.07.2012 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_3 просить скасувати вирок суду першої інстанції як незаконний, при цьому вказує, що призначене покарання є дуже суворим, просить пом»якшити призначене покарання.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали справи та зваживши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню за таких підстав.

На підставі достовірних і узгоджених між собою доказів суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України, кваліфікувавши його дії, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, що не оспорював у судовому засіданні сам засуджений, через що докази досліджувались у відповідності до ч.3 ст.299 КПК України. З метою встановлення чи правильно розуміє засуджений та інші учасники судового розгляду такий порядок дослідження доказів по справі, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, судом роз'яснено всім учасникам положення ст.299 КПК України, а також і те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку. На дослідження доказів у порядку передбаченому ч.3 ст.299 КПК України засуджений погодився добровільно після роз'яснення йому наслідків застосування цієї статті, що відображено у протоколі судового засідання від 18 вересня 2012 року (а.с.89).

Призначаючи міру покарання засудженому, суд першої інстанції у відповідності зі ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини які пом'якшують та обтяжують покарання і призначив йому покарання, яке є достатнім і необхіднім для виправлення та попередження нових злочинів.

Засуджений ОСОБА_3 вчинив злочин середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 суд першої інстанції об'єктивно визнав повне визнання своєї вини.

Обставинами, що обтяжують покарання засудженому суд першої інстанції об'єктивно визнав вчинення злочину, особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння та вчинення злочину стосовно особи похилого віку.

Разом с тим, суд помилково визнав в якості обтяжуючої обставини -вчинення злочину в період іспитового строку. Така обтяжуюча обставина відсутня в ст. 67 КК України, перелік якої є вичерпним, тому її слід виключити з мотивувальної частини вироку.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що виправлення ОСОБА_3 можливе лише у місцях позбавлення волі, а тому призначив йому покарання в межах передбачених санкцією ч.1 ст.122 КК України із застосуванням ст.71 КК України, частково приєднав не відбуте покарання за вироком Савранського районного суду Одеської області від 17 березня 2011 року, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, правильно зробивши висновок про відсутність підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України при призначенні покарання засудженому.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляцій, а вирок суду вважає законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України 1960 року, п.15 «Перехідних положень»КПК України 2012 року, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2012 року відносно ОСОБА_3 змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку суду про застосування обтяжуючої обставини, як вчинення злочину в період іспитового строку.

В решті вирок залишити без зміни.

Судді: