П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
10.12.2012 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Симаченко Л. І., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 розглянув справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП за протестом заступника прокурора Закарпатської області на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 26 жовтня 2012 року.
Цією постановою провадження у справі щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Російської Федерації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, Закарпатська область,
закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 3 жовтня 2012 року ОСОБА_1, будучи громадянином Російської Федерації, проживав в Україні за адресою: АДРЕСА_1 - а за недійсними документами, чим порушив правила перебування іноземців в Україні.
Закриваючи справу за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, суд в постанові зазначив, що останній проживав на території України на підставі тимчасової посвідки на постійне проживання безстрокової дії, виданої 30 квітня 2004 року ВГІРФО УМВС України.
Не погоджуючись з даним рішенням, прокурор в протесті зазначив, що ОСОБА_1 по досягненню 25 - річного віку відповідно до вимог чинного законодавства, яке регулює питання порядку перебування іноземців на території України зобов'язаний був обміняти наявну у нього посвідку на постійне проживання, однак він до органу міграційної служби не звернувся і продовжував проживати на території України за недійсними документами. Просить постанову суду скасувати, визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією даної статті.
Переглянувши справу в межах апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 про те, що він погоджується з протестом прокурора, однак просить накласти на нього штраф у мінімальному розмірі, перевіривши матеріали адміністративної справи, апеляційний суд вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252, 268 КУпАП суд при розгляді справ про адміністративні правопорушення повинен своєчасно, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, оцінити у відповідності до зазначених норм зібрані докази та вирішити справу в точній відповідності з законом. При накладенні стягнення суд повинен враховувати характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Розглядаючи дану справу, суд не врахував вимоги п. 9 Постанови Кабінету Міністрів № 251 від 28 березня 2012 року «Про затвердження порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків та внесення змін до постанови КМУ від 26 грудня 2002 року № 1983 про те, що посвідка на постійне проживання підлягає обміну в разі досягнення особою 25 - річного і 45 - річного віку і прийшов до помилкового висновку про відсутність в діях правопорушника складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КпАП України.
Разом із тим, з матеріалів справи та пояснень ОСОБА_1, даних ним в апеляційному суді, вбачається, що він такий обмін посвідки не зробив.
Отже, доводи прокурора є обґрунтованими. Постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню. Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 203 КУпАП як порушення іноземцями правил перебування в Україні, тобто проживання в Україні за документами, термін дії яких закінчився.
При накладенні стягнення апеляційний суд враховує вимоги ст. ст. 23, 33 КпАП України щодо мети адміністративного стягнення, якою є не тільки кара, а і виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та, приймаючи до уваги щире каяття ОСОБА_1, те, що він притягується до адміністративної відповідальності вперше, має постійне місце проживання, займається суспільно - корисною працею, приходить до висновку про накладення стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, тобто у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 510 гривень.
Керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд Закарпатської області
П О С Т А Н О В И В :
Апеляцію прокурора задовольнити.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 26 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_1 про звільнення його від адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення скасувати. Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП на накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 510 гривень.
Суддя: Симаченко Л. І.