ун. № 2608/10152/12

пр. № 2/2608/5060/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2012 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Коваль О.А.

при секретарі Лазаренко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по договору позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 19.11.2011 року вони з відповідачкою уклали договір позики, відповідно до якого ним було передано відповідачу суму у розмірі 94 000 грн. 00 коп. з терміном виплати боргу 31.12.2011 року. Проте до сьогодні відповідачка гроші не повернула, а тому борг, який підлягає поверненню складає 94 000 грн. 00 коп. -сума позики; 846 грн.00 коп. -сума інфляційних збитків; 2 820 грн. 00 коп. -3% річних; 7 847 грн. 07 коп. -пеня; 7 549 грн. 39 коп. -упущена вигода; 7 549 грн. 39 коп. -моральна шкода.

Представник позивача неодноразово зменшувала позовні вимоги, на останньому судовому засіданні просила стягнути з відповідача суму позики у розмірі 84 000 грн. 00 коп. та 2 133 грн. 37 коп. -3% річних.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила, а тому суд вважає за можливе слухати справу у її відсутність за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою позивача відповідно до ст.ст. 224-226 ЦПК України заочне рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.11.2011 року позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 уклали договір позики грошей. За цим договором позивач надав відповідачці грошову суму у розмірі 84 000 грн. 00 коп., які відповідач зобов'язалася повернути до 31.12.2011 року (а.с. 9).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, -незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що до цього часу позичальник не повернув позикодавцеві позику, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно договору позики відповідачка повинна була повернути позику позивачу до 31.12.2011 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних за період з 01.01.2012 року до 05.11.2012 року у розмірі 2133 грн. 37 коп. також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. 525, 526, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 59, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів по договору позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 86 133 (вісімдесят шість тисяч сто тридцять три) грн. 37 коп., судовий збір у розмірі 861 грн. 33 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя: