АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-1906-2006р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія на ухвалу - Басак Т.Е.
Доповідач в апеляційній інстанції - Ювшин В.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«31» жовтня 2006 р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддів Корніенко Н.В., Качан О.В.
при секретарі Наконечній М.М.
з участю відповідача ОСОБА_1 з участю позивача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м.Черкаси від 16 серпня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору довічного утримання недійсним,-
встановила:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору довічного утримання від 28 січня 1998 року недійсним, посилаючись на те, що відповідач не виконував умови договору довічного утримання. З метою забезпечення позову просив суд заборонити відповідачу вчинити будь-які дії з квартирою АДРЕСА_1, яка являлась предметом договору довічного утримання.
Ухвалою Придніпровського районного суду від 16 серпня 2006 року з метою забезпечення позову заборонено ОСОБА_1. вчинити будь-які дії з квартирою АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності в частині Уг ОСОБА_1. та Уі ОСОБА_2. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Придніпровського районного суду від 16 серпня 2006 року скасувати, як постановлену з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Предметом судового спору є договір довічного утримання, за яким ОСОБА_3 передавала за своє утримання, ОСОБА_1. 1\2 частину квартири АДРЕСА_1. Інша частина даної квартири належить на праві власності відповідачу, ОСОБА_1. Договір довічного утримання посвідчений 28 січня 1998 року і з цього часу власником всієї квартири став ОСОБА_1
Таким чином, в забезпечення позову, суд першої інстанції мав підстави і право накласти заборону на відчуження 1\2 квартириАДРЕСА_1, яка перейшла у власність ОСОБА_1 за оспорюваним за даним позовом договором довічного утримання.
Крім того, судом першої інстанції безпідставно вказано, що 1\2 частини квартири АДРЕСА_1 належить позивачу ОСОБА_2., так як судовий розгляд справи може бути завершено лише ухваленням рішення. Також позивачем таке питання в позовній заяві не ставилось, а суд самовільно вийшов за межі позовних вимог.
Так як суд першої інстанції при постановленні ухвали про забезпечення позову порушив норми процесуального права, то ухвала суду першої інстанції підлягає до зміни. При постановленні нової ухвали з її резолютивної частини необхідно виключити вказівку про заборону відчуження 1\2 частини квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1. згідно акту про приватизацію квартири та вказівку про те, що інша половина даної квартири належить ОСОБА_2 Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду від 16 серпня 2006 року задоволити частково.
Ухвалу Придніпровського районного суду від 16 серпня 2006 року змінити.
Виключити з резолютивної частини ухвали Придніпровського районного суду від 16 серпня 2006 року вказівку, що 1\2 частина квартири АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2. та вказівку про заборону ОСОБА_1. вчиняти будь-які дії направлені на відчуження всієї квартири АДРЕСА_1.
Залишити в резолютивній частині ухвали Придніпровського районного суду від 16 серпня 2006 року вказівку про заборону ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії направлені на відчуження 1\2 частини квартири АДРЕСА_1, яка перейшла йому у власність за договором довічного утримання.
В іншій частині ухвалу Придніпровського районного суду від 16 серпня 2006 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.