АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/4260/2012 Номер провадження 22-ц/1690/4260/2012 Головуючий по 1-й інстанції: Волювач О.В. Суддя-доповідач: Чічіль В. А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2012 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді Чічіля В.А.,
Суддів: Антонова В.М., Кузнєцової О.Ю.,
за участю секретаря: Ренкевич М.Д.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 вересня 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та внаслідок злочину,-
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_2 завдану злочином майнову шкоду у сумі 42 826,64 грн. та моральну шкоду у сумі 50 000,00 грн.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 5 серпня 2010 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки ВАЗ 2112, державний номерний знак НОМЕР_1, грубо порушив Правила дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем марки DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням позивача.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди належний ОСОБА_3 автомобіль марки DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_2, пошкоджено, сам позивач отримав ушкодження середньої тяжкості.
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 вересня 2012 року позов частково задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 42 826,64 грн. матеріальної шкоди та 5 000,00 грн. моральної шкоди.
Зобов'язано ОСОБА_3 передати ОСОБА_2 залишки пошкодженого в результаті ДТП автомобіля марки DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_2.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 535,56 грн. судового збору.
В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржено ОСОБА_2, в апеляційній скарзі просить зазначене рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди скасувати, посилаючись на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у цій частині позовних вимог.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, що 5 серпня 2010 року близько 13:00 на автошляху с. В. В'язівок-Маківці автомобіль марки ВАЗ 2112, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, допустив зіткнення з автомобілем марки DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_2, обидва транспортні засоби отримали технічні пошкодження, ОСОБА_3 заподіяні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 грудня 2010 року, що набрав законної сили, дії ОСОБА_2 в зазначеному ДТП кваліфіковані за ст. 186 ч. 1 КК України, засуджено до 2 років обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля марки DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_2, відповідно до звіту незалежної оцінки майна (а.с. 15), становить 69 418,52 грн., вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_3, у результаті пошкодження належного йому автомобіля, без втрати товарної вартості, складає 42 826,64 грн.
Задовольняючи частково позов, місцевий суд виходив з обґрунтованості вимог заявленого позову і доведеності заподіяння майнової та моральної шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Колегія суддів вважає дані висновки місцевого суду вірними з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У зазначеній нормі права, яка встановлює загальні підстави відшкодування шкоди в рамках деліктних (позадоговірних) зобов'язань, під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається в зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
У розумінні ч. 3 ст. 61 ЦПК України, встановлений вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 грудня 2010 року факт того, що 5 серпня 2010 року мала місце ДТП, в результаті якої було пошкоджено автомобіль позивача і що винуватцем цього ДТП є відповідач, є преюдиційним при розгляді даної справи.
З урахуванням цього, позивач звільнений від доказування факту ДТП та наявності вини відповідача у пошкодженні його автомобіля.
Із роз'яснень Верховного Суду України, що містяться у п. 2 постанови Пленуму від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», убачається, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
За загальним правилом та з огляду на положення статті 1192 ЦК України, розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Заперечуючи проти позову у частині вимог щодо відшкодування майнової шкоди, відповідач не погоджувався з визначеною оцінювачем вартістю відновлювального ремонту автомобіля, проте у порушення вимог ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, не надав суду ніяких доказів, які б спростовували висновки наявного у матеріалах справи звіту про незалежну оцінку майна.
Оскільки відповідно до звіту незалежної оцінки майна проведення ремонту автомобіля позивача є економічно недоцільним, місцевий суд, встановивши вартість пошкоджень автомобіля унаслідок ДТП, дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення у повному обсязі вимог заявленого позову щодо відшкодування майної шкоди.
Щодо вирішеного судом першої інстанції питання відшкодування моральної шкоди, то рішення місцевого суду у цій частині апелянтом не оскаржується.
Твердження апелянта щодо неможливості виконання рішення місцевого суду у частині передачі відповідачу залишків пошкодженого автомобіля не беруться колегією суддів до уваги, оскільки дане питання не є предметом судового розгляду та має вирішуватись державним виконавцем у процесі виконання рішення місцевого суду у порядку Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, висновки місцевого суду в цілому відповідають чинному законодавству та встановленим у справі обставинам, а доводи апеляційної скарги є несуттєвими та не спростовують правильність даних висновків.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий у справі:
Судді:
З оригіналом згідно:
суддя В.А. Чічіль