Справа №1490/3600/12 10.09.2012 10.09.2012 10.09.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1490/2423/12 Суддя суду 1-ї інстанції Тихонова Н.С.

Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

УХВАЛА

Іменем України

10 вересня 2012 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Лисенко П.П.,

суддів: Локтіонової О.В., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання Дубовою К.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 червня 2012 року, постановлену за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення суми боргу,

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2012 року ОСОБА_4 пред'явила зазначений позов, який обґрунтовувала наступним.

21 квітня 2008 року вона позичила ОСОБА_5 гроші в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) доларів США, про що в той же день була складена розписка.

Посилаючись на те, що в строк, передбачений в розписці, відповідач гроші не повернув та від свого обов'язку повернути кошти ухиляється, позивачка просила позов задовольнити, стягнути на її користь з ОСОБА_5 суму боргу в розмірі 239 775 (двісті тридцять дев'ять тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 2 397 (дві тисячі триста дев'яносто сім) грн. 75 коп.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 червня 2012 року позовну заяву, у зв'язку з непідсудністю справи даному суду, повернуто позивачу.

ОСОБА_4 подала на цю ухвалу апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати, а позовну заяву повернути до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі і вирішення позову по суті.

Скаргу обґрунтовувала невідповідністю висновку суду положенням цивільно-процесуального законодавства щодо визначення підсудності цивільних справ.

Апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржену ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вона постановлена судом з додержанням норм процесуального права.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_4 суддя виходив з того, що справа не підсудна Ленінському районному суду м. Миколаєва, оскільки позови до фізичної особи пред'являються за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх обґрунтованими та законними.

Відповідно до положень ст.ст.55,124 Конституції України та ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ч.1 ст.55 Конституції України передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом та ст.6 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За правилами ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до ст.109 ЦПК України, яка носить загальний характер, позови до фізичних осіб пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем їх проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем їх перебування.

Визначення місця проживання фізичної особи виписано в ст.29 ЦК України.

За нею, таким місцем є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель, тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Місцем проживання відповідача, про що вказала і сама позивачка в позовній заяві, є будинок АДРЕСА_1.

Оскільки, вищевказаний будинок розташований на території Корабельного району м. Миколаєва, то, за дотримання позивачем порядку подання та оформлення позовної заяви, саме суд, який, відправляє правосуддя в названому районі є належним судом, якому і слід було адресувати даний позов.

За таких обставин та в силу п.4 ч.3 ст.121 ЦПК України, отримавши позовну заяву ОСОБА_4 Ленінський районний суд м. Миколаєва зобов'язаний був повернути її заявникові, оскільки інше було б порушенням правил територіальної підсудності, що є неприпустимим.

Враховуючи, що саме вказану процесуальну дію, з таких же мотивів вчинив і місцевий суд, то підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Щодо твердження особи, яка подала апеляційну скаргу, про підсудність даної цивільної справи саме Ленінському районному суду м. Миколаєва, то воно не може бути взяте до уваги, оскільки ґрунтується на помилковому тлумаченні саме названою особою чинного процесуального законодавства.

Дійсно, відповідно до ч.8 ст.110 ЦПК України, позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

Але, це можливо лише у випадку, коли між сторонами по справі укладено договір. Наявна ж у справі розписка від 21 квітня 2008 року не може замінити єдиного, як вимагає закон, підписаного сторонами договору. До того, законодавець визначив призначення розписки як письмовий доказ, який стверджує певні обставини, і не більше, в даному випадку передачу грошей.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що підстав для скасування ухвали судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 червня 2012 року не вбачається, оскільки оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог процесуального закону.

Керуючись ст.ст.307,312,315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити, а ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий Судді: