Головуючий у 1 інстанції: Чхайло О.В. Доповідач : Моїсеєнко Т.М.

Справа№ 11-794\2006 р. Категорія: ст. 153 ч. 2 КК

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2506 року жовтня 26 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого Лугового М.Ґ.

Судів Моїсеєнко Т.М., Лантушенка Ю.Ф.

З участю прокурора Шульги Л.О.

Засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2

Адвоката ОСОБА_3

Законного представника засудженого ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, якій брав участь у розгляді справи судом 1 інстанції, засудженого ОСОБА_1, на вирок Лебединського районного суду Сумської області від 15 серпня 2006 року яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий :

1.  23.06.1999р. за ст. 140 ч. З КК України до  позбавлення волі  строком на 3   роки 2 місяці, з конфіскацією майна. Звільнився 1.02.2003 р. по відбуттю покарання, засуджений за ст. 153 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку ст. 89 КК України, не судимий засуджений за ст. 153 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. Постановлено стягнути 3 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5, в солідарному порядку суму 117,76 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а в разі відсутності у неповнолітнього ОСОБА_2 майна, достатнього для відшкодування шкоди, стягнути з ОСОБА_4 - 29,5 грн., з ОСОБА_2 - 29,5 грн.; суму 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а в разі відсутності у неповнолітнього ОСОБА_2 майна, достатнього для відшкодування шкоди, стягнути з ОСОБА_4 суму 2500 грн., з ОСОБА_2 2500 грн.

Відповідно до вироку суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за скоєння злочину за слідуючих обставин :

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на вул. Русіянова в м. Лебедині Сумської області, о 23 год. 18 квітня 2006 року, із застосуванням фізичного насильства відносно потерпілого ОСОБА_5 та використовуючи безпорадний стан потерпілого, по черзі наносячи удари потерпілому по тулубу, обличчю з метою залякування та подолання його опору, спричинивши потерпілому легкі тілесні ушкодження, задовольнили статеву пристрасть неприродним способом.

2

В поданих апеляціях:

прокурор, якій брав участь у розгляді справи судом 1 інстанції просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування в зв'язку з допущенними порушеннями норм кримінально-процесуального закону під час досудового слідства.

засуджений ОСОБА_1 просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки не надана оцінка показам потерпшого, не перевірені особи понятих, неповнолітній свідок ОСОБА_6 допитана в суді з порушенням закону, не перевірені покази потерпілого по факту його побиття після скоєного злочину.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, якій підтримав свою апеляцію, засудженого ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, законного представника засудженого ОСОБА_4, які просять залишити вирок без зміни, думку прокурора, про скасування вироку і направлення справи на додаткове розслідування, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а апеляція прокурора підлягає повному задоволеннш.

Відповідно до вимог ст. 120 КГЖ України, досудове слідство у кримінальних справах повинно бути закінчено протягом двох місяців. В цей строк включається час з моменту порушення справи до направлення її прокуророві з обвинувальним висновком чи постановою про передачу справи до суду для розгляду питання про застосування примусових заходів медичного характеру або до закриття чи зупинення провадження в справі. Цей строк може бути продовжено районним, міськім прокурором у разі неможливості закінчити розслідування - до трьох місяців.

Органами досудового слідства вимоги кримінально-процесуального закону в частини строків досудового слідства були порушені, слідство по даній кримінальній справі тривало 3 місяці, без продовжсннй сі років досудового розслідування відповідним прокурором.

Як вбачається із кримінальної справи, 19 квітня 2006 року відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2 та невстановленої особи на їм я ОСОБА_7 була порушена кримінальна справа за ст. 153 ч. 2 КК України.

Досудове слідство тривало до 19 червня 2006 року і в цей день кримінальна справа була направлена прокурору Лебединського району Сумської області з обвинувальним висновком.

Однак обвинувальний висновок прокурором Лебединського району затверджений не був і кримінальна справа постановою заступника прокурора Лебединського району була направлена на додаткове розслідування, однак при цьому строки досудового слідства продовжені не були, як того вимагає закон.

Кримінальна справа відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходилася в провадженні органів досудового слідства ще до 17 липня 2006 року, обвинувальний висновок по якої був затверджений прокурором Лебединського району 18 липня 2006 року і направлена до розгляду до Лебединського районного суду Сумської області.

За таких обставин, вирок, постановлений судом, підлягає скасуванню, оскільки досудове слідство проведено поза межами встановленого законом строку досудового слідства, а справа поверненню прокурору Лебединського району для проведення додаткового розслідування.

Крім зазначеного, із кримінальної справи вбачається, що кримінальна справа відносно ОСОБА_2 за ст. 152 ч. 2 КК України порушена 13 липня 2006 року, і всі слідчі дії та пред'явлення обвинувачення відносно ОСОБА_2 проведені до порушення відносно нього кримінальної справи.

Тому під час додаткового розслідування необхідно визначитись із законністю постанови про порушення кримінальної від 19 квітня 2006 року відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2 та невстановленої особи на ім'я ОСОБА_7, та якщо при написанні прізвища ОСОБА_2 була допущена і раніше  помилка - Справи і  граматичну помилку відповідною постановою.

з

Органами досудового слідства при кваліфікації дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст. 153 ч. 2 ЮС України, поряд з іншими кваліфікуючими ознаками, зазначена і така кваліфікуюча ознака, як використання безпорадного стану потерпілого.

Однак з'ясування вищевказаної обставини не було предметом дослідження на досудовому слідстві.

Під час досудового слідства не було встановлено, чи знайомі були раніше обвинувачені та потерпілий, якщо так, то з якого часу, що обвинуваченим було відомо про стан здоров'я потерпілого, як реагував потерпший на дії, що відносно нього відбувалися та інше, не надана оцінка суперечливим висновкам судово-психіатричної експертизи відносно потерпшого ОСОБА_5, із висновків якої водночас вбачається, що в момент вчинення відносно нього злочину, потерпілий не знаходився у тимчасово хворобливому стані і в той же час, не міг правильно сприймати обставини справи і давати про них правдиві показання, та вирішити питання про необхідність проведення повторної судово - психіатричної експертизи відносно потерпілого ОСОБА_5,  для з'ясування його стану на час скоєнні відносно нього злочину.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362,365,366,377 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, якій брав участь у розгляді справи судом 1 інстанції задовольнити повністю, апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Лебединського районного суду Сумської області від 15 серпня 2006 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2  скасувати, а кримінальну справу направити прокурору Лебединського району Сумської області для організації додаткового розслідування.