ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/86192/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Пасічник С.С. (доповідач), Бутенка В.І., Лиски Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної ради м.Кривого Рогу Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної ради м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про стягнення допомоги на оздоровлення,

в с т а н о в и в :

В березні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом (з врахуванням уточнень від 21.05.2009р.).

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що він має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліда ІІІ групи, тому на підставі ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, а оскільки відповідач у 2008-2009 роках виплачував таку допомогу не в повному обсязі, просив стягнути недоотриману суму.

Постановою Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 10.07.2009р. позов задоволено частково -в частині позовних вимог за 2008 рік; в задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2010р. постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог за 2009р.; в решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись при цьому на порушення судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, позивач є постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом війни ІІІ групи, що підтверджується відповідними посвідченнями. У 2008-2009 роках йому було виплачено допомогу на оздоровлення в сумі 90 грн. щорічно.

Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що інвалідам ІІІ групи щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі 4 мінімальних заробітних плат.

При цьому відповідач виплатив позивачу зазначену допомогу за 2008р.-2009р. в розмірі, встановленому Державним бюджетом України на відповідний рік та постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Водночас, судом апеляційної інстанції було правильно встановлено, що допомогу на оздоровлення за 2008р. позивачу було виплачено в січні 2008р.

Тобто, на момент виплати позивачу допомоги на оздоровлення за 2008 рік в січні 2008 року п.28 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік»зупиняв дію ч.4 ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в частині виплати щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Дана норма Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» була визнана неконституційною Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

На підставі викладеного колегія суддів зауважує, що в період з 01 січня по 21 травня 2008 року Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»був чинним та підлягав виконанню, а органи, уповноважені на здійснення цих виплат, у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із дати прийняття рішень Конституційним Судом України особи мають право на виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, передбаченому ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Наведені обставини були правильно враховані судом апеляційної інстанції, який прийняв законне й обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог за 2009 рік й відмову в їх задоволенні 2008 рік.

Доводи касаційної скарги зроблених судом апеляційної інстанції висновків не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції законне та обґрунтоване, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 221, 223, 224, 230 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної ради м.Кривого Рогу Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

С у д д і : Пасічник С.С.

Бутенко В.І.

Лиска Т.О.