У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

23.10.2012 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів :

головуючого - Симаченко Л. І.,

суддів - Дацківа В. В., Демченка С. М.,

з участю прокурора - Завальського О. Я.,

засудженого - ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Великоберезнянського районного суду від 8 серпня 2011 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Люта Великоберезнянського

району Закарпатської області, несудимий,

засуджений за ч. 1 ст. 190 КК України та звільнений від відбування покарання на підставі ч. 5 ст. 74 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2: матеріальну шкоду в сумі 8 903 гривні; моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень; судові витрати в сумі 250 гривень.

Речові докази - розписки постановлено зберігати при справі.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 6 травня 2004 року умисно, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, не маючи права власності на будинок АДРЕСА_1, під приводом продажу будинку отримав від громадянки ОСОБА_3 800 доларів США, що за курсом Нацбанку України становило 4262 гривні 80 коп., а будинок оформив на себе.

В апеляції ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу злочину, посилаючись на те, що викладені у вироку висновки не відповідають фактичним обставинам справи, зокрема: наміру продавати будинок не мав, із ОСОБА_3 уклав усний договір про оренду приміщення строком на три роки, за що отримав 800 доларів США, розписку про отримання грошей за продаж будинку не писав, згідно з матеріалами справи її склала гр. ОСОБА_4, а він лише підписав. Вважає, що в його діях немає ознак шахрайства, а мають місце цивільно - правові відносини і потерпілі не

були позбавлені права звернутись до суду з позовом про визнання договору дійсним і встановлення права власності на будинок.

В запереченні на апеляцію потерпілий вказує, що вирок є законним і обґрунтованим. ОСОБА_1 усвідомлював значення своїх дій, які були спрямовані на заволодіння грошима шляхом обману. Його винуватість у вчиненні шахрайських дій підтверджується показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та іншими матеріалами справи. Доводи засудженого є безпідставними, а його показання - непослідовними.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію в повному обсязі, промову прокурора про залишення вироку без зміни, виступи сторін в судових дебатах, останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. ст. 370, 374 КПК України вирок в усякому разі підлягає скасуванню, якщо під час розгляду справи судом були допущені такі порушення кримінально - процесуального закону, які перешкодили йому повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований та справедливий вирок.

З матеріалів вбачається, що судовий розгляд по справі проведено з порушенням вимог ст. ст. 16 - 1, 22, 257, 323 КПК України, неповно та однобічно. Судом були порушені основні засади судочинства - змагальність і рівність громадян перед законом і судом та принцип безпосередності й усності розгляду справи.

Так, при попередньому розгляді справи суд прийняв рішення про допит свідків згідно зі списком, доданим до обвинувального висновку, в подальшому це рішення суд підтвердив, визнавши необхідним здійснити привід стосовно тих свідків, що не з'явились в судове засідання - ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11. Однак, незважаючи на це, проявив непослідовність і при наявності невиконаних постанов про привід розглянув справу без їх допиту, погодившись з рапортом дільничного інспектора про неможливість виконання приводу, хоча цей документ носив виключно формальний характер і з його змісту видно, що міліція жодних заходів для виконання рішення суду про привід не вжила. (т. 2 а. с. 3, 88 - 89, 127, 131, 132, 133, 135 - 136, 137, 168 - 171).

При цьому суд прийняв до уваги заяви вказаних свідків про їх небажання з'явитись в суд, не дивлячись на те, що викладені в них причини не були такими, що не давали змоги протягом тривалого часу прийти в суд для дачі свідчень. Отже, за відсутності поважних причин, суд оголосив показання зазначених вище свідків і суд не звернув увагу, що вони є очевидцями події й їх показання мають суттєве значення для встановлення істини у справі. При цьому суд випустив з уваги, що ОСОБА_1 категорично заперечував свою винуватість у вчиненні шахрайства, доведеність якого орган досудового слідства обґрунтовував якраз показаннями вказаних свідків. Отож, суд зобов'язаний був безпосередньо дослідити їх показання, порівняти їх з показаннями засудженого та з іншими доказами у справі й усунути суперечності, що мали в них місце.

Суд не перевірив версію ОСОБА_1 про те, що він уклав з ОСОБА_3 договір оренди і не мав умислу на заволодіння чужим майном шляхом обману, отримані гроші не заперечував повернути за умов виселення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 із будинку. Суд не перевірив, чи були потерпілі на момент укладення угоди обізнані у тому, що засуджений не був власником будинку, а лише мав на нього право як спадкоємець. Суд не дав оцінку факту, що заява про вчинення злочину була подана потерпілими через декілька років після події і лише тоді, коли вступило в законну силу судове рішення про відмову ОСОБА_2 у визнанні договору купівлі - продажу будинку дійсним. ( т. 1 а. с. 17, 19 - 22, 23 - 25, 35 - 38, 39 - 41, 48 ).

Отже, наведене свідчить, що судом всупереч вимогам ст. 67 КПК України зібрані у справі докази в їх сукупності належним чином досліджені не були, у зв'язку з чим вирок суду неможна визнати законним та обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 323, 324, 334 КПК України.

До того ж, приймаючи до уваги, що в апеляції засудженого ставиться питання про виправдання з посиланням на неправильне встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність їх ретельної перевірки відповідно до вимог ч. 2 ст. 375 КПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів визнає доводи апелянта в частині скасування вироку обґрунтованими. Справа підлягає поверненню на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно усунути зазначені в ухвалі недоліки, перевірити зібрані докази, а також доводи, зазначені в апеляції засудженого і в залежності від встановленого прийняти законне, обґрунтоване та справедливе рішення.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 374 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л И В :

Апеляцію засудженого задовольнити частково.

Вирок Великоберезнянського районного суду від 8 серпня 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів.

Запобіжний захід залишити попередній - підписку про невиїзд.

Судді: