Справа № 2-473/2007
РІШЕННЯ
Іменем України
/заочне/
8 листопада 2007року Яготинський районний
суд Київської області в складі: головуючого судді Бугіль В.В. при секретарі Моргун О.В. адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Яготинському районному суді справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданих злочином,
встановив:
Позивачка звернулася до Яготинського районного суду з даним позовом в якому зазначила, що 28 травня 2006 року біля 23 години ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ - 2109 д/н НОМЕР_1, рухаючись по вул. Незалежності з центру міста в напрямку Яготинського бурякорадгоспу в районі розташування будинку № 40 по вул. Незалежності допустив порушення вимог Правил дорожнього руху України та здійснив наїзд на позивачку, внаслідок чого остання отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді рваних ран обличчя та волосяної частини голови, перелому правої ліктевої кістки, струсу головного мозку.
Згідно постанови Яготинського районного суду від 18 квітня 2007 року вина ОСОБА_3 доведена доказами, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи, порушеної за ч.1 ст. 286 КК України відносно відповідача та відносно нього застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку по місцю його проживання.
На протязі тривалого часу з 29.05.2006 по 16.08.2006 pp. позивачка проходила стаціонарне, а потім амбулаторне лікування в Яготинській районній лікарні. Внаслідок контузії голови під час ДТП погіршився її зір і їй встановлено діагноз - ангіопатія сітківки обох очей, міопатія легкого ступеню обох очей. Позивачка вважає, що своїми неправомірними діями ОСОБА_3 завдав їй матеріальних збитків.
Для лікування на даний час витрачено 1664 грн. 01 коп. власних коштів. Окрім цього лікування не закінчено, так як внаслідок травм обличчя та тіла їй необхідно пройти курс лікування в ЗАТ "Інститут краси" де для проведення операцій необхідно сплатити щонайменше 4000 грн. Також, за час знаходження на лікуванні за період травень-серпень 2006 року позивачкою було недоотримано 1648 грн. 16 коп. заробітної плати. Загальна сума матеріальних збитків складає 7312 грн. 17 коп.
Крім того, позивачка вважає, що їй завдана моральна шкода, оскільки після отримання травм, під час тривалого лікування вона постійно переносила фізичний біль, що змусило її страждати, були порушені її звичайні нормальні життєві зв'язки, вона переносила постійні моральні страждання. Розмір моральної шкоди вона оцінює у сумі 20000 грн.
Відповідач надав суду письмові заперечення в яких позов заперечив та зазначив, що в порушення Правил дорожнього руху України, ОСОБА_2 разом зі
своїми друзями рухалася в попутному з ним напрямку не узбіччям, а по проїжджій частині дороги, і вони рухалися в ряд таким чином, що ОСОБА_2 була найближче до роздільної полоси і внаслідок ДТП ушкодження отримала лише вона. В наслідок того, що у місці ДТП вуличне освітлення було відсутнє, позивачка та її друзі були вдягнені у темний одяг, він не зміг уникнути ДТП, адже не зміг вчасно зреагувати та уникнути зіткнення. Також, вказав, що на ділянці проїжджої частини, де сталось зіткнення є в наявності тротуари, які розташовані з обох сторін вулиці Незалежності.
Крім того, зазначив, що позивачка у позовній заяві вказала, що внаслідок контузії голови під час ДТП погіршився її зір і в неї встановлено діагноз - ангіопатія сітківки обох очей, міопатія легкого ступеню обох очей. Але відповідно до медичної довідки наданої позивачкою до матеріалів справи де зазначено, що при обстеженні її в окуліста 12.06.2001 року в неї встановлено слідуючий діагноз - міопатія легкого ступеню обох очей, тобто на момент зіткнення у неї вже був поганий зір.
Також, відповідач зазначив, що внаслідок скоєння ДТП він сильно перехвилювався, в нього було два інсульти. Через душевне хвилювання він хворів і 04.10.2006 року йому було встановлено І групу інвалідності. Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи за НОМЕР_2 від 26.01.2007 року, яку було проведено в ході розслідування кримінальної справи він на даний час і під час інкримінованого діяння страждає на органічне ураження головного мозку із геміпарезом, афазією, внаслідок чого захворів на слабоумство і не можу усвідомлювати свої дії та керувати ними. Постановою суду його було піддано примусовим заходам лікування.
На даний час він потребує постійного догляду, не може самостійно себе обслуговувати, потребує постійного лікування, що вимагає великих матеріальних затрат. Автомобіль на якому було вчинено ДТП вимушений був продати і всі кошти були витрачені на лікування. Просив в позові відмовити.
В судовому засіданні позивачка та представник позивача позов підтримали.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі, попереджений належним чином.
Перевіривши матеріали справи, вислухавши думку позивачки яка не заперечувала, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи, із винесенням заочного рішення в порядку ст. 224 ЦПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки та її представника, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 28 травня 2006 року біля 23 години по вул. Незалежності в м. Яготин Київської області відповідачем було скоєно ДТП внаслідок якого позивачка отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження. Вина ОСОБА_3 в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди встановлена та доведена матеріалами кримінальної справи та постановою Яготинського районного суду Київської області від 18 квітня 2007 року, на підставі якої до відповідача були застосовані примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України, вироку кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
З огляду на зазначене, заперечення відповідача в частині викладення обставин скоєння ДТП та покладення вини частково на позивачку судом до уваги не можуть бути прийняті, оскільки вказані обставини вже встановлені судом під час розгляду кримінальної справи.
У відповідності до ст. 28 КПК України потерпілий, тобто особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду ( cm. 49 КПК України), вправі пред явити цивільний позов про стягнення моральної та матеріальної шкоди.
Отримання позивачкою середньої тяжкості ушкоджень та перебування її на стаціонарному та амбулаторному лікуванні підтверджується матеріалами кримінальної справи та наданими до позовної заяви доказами, а саме: випискою із амбулаторної карти ОСОБА_2 виданої Яготинською центральною районною лікарнею від 25.05.2007 НОМЕР_3, довідкою із історії хвороби ОСОБА_2 виданої архівним відділом Яготинської ЦРЛ від 03.07.2007 № 2919, заключениям поліклінічного відділення "Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України" від 22.06.2007 № 21084.
Доводи позивачки про стягнення матеріальної шкоди підтверджуються наданими до позовної заяви та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: накладними від 05.07.2007 виданими ОСОБА_2 для отримання ліків за готівку відповідно на 1046 грн. 64 коп. та 547 грн. 37 коп.; квитанцією до прибуткового касового ордеру про оплату консультації хірурга від 06.04.2007 НОМЕР_4, а також довідкою виданою закритим акціонерним товариством "Інститут краси" від 06.04.2007 НОМЕР_5, що загалом становить 1664 грн. 17 коп.
Також, листами непрацездатності виданими ОСОБА_2 14 серпня та 8 липня 2007 року підтверджується її відсутність на робочому місці та перебування на стаціонарному лікуванні. Згідно довідки про заробітну плату вбачається, що позивачка за час відсутності на роботі недоотримала заробітної плати на суму 1648 грн. 16 коп.
Твердження відповідача про те, що позивачка навмисне завищує рівень матеріальної шкоди вказавши, що в неї в результаті ДТП погіршився зір не відповідає наявним в матеріалах справи доказам. Так, дійсно відповідно до довідки лікарського професійно-консультативного висновку у 2001 році позивачці було встановлено окулістом діагноз міопатія легкого ступеня обох очей. Однак, з наявних документів наданих як доказ про стягнення матеріальної шкоди вбачається, що позивачка проходила лікування та покупала ліки для лікування травм пов'язаних з тілесними ушкодженнями а не з погіршенням зору. Відповідно, з наведеного не вбачається, що позивачка якимось чином безпідставно збільшила позовні вимоги, оскільки усі її витрати підтверджені доказами по справі.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди підлягають до задоволення.
Що стосується вимог позову про стягнення моральної шкоди то відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
Судом враховується доведеність вини відповідача в скоєнні ДТП, понесенні в результаті тривалого лікування, порушення нормальних життєвих зв'язків та понесених в результаті цього моральних страждань позивачкою. Однак, суд також бере до уваги той факт, що відповідач після скоєння ДТП сам потребує лікування, хворіє на даний час, є особою до якої застосовано заходи примусового лікування.
В зв'язку з викладеним, суд вважає, що позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає до задоволення частково із стягненням з відповідача на користь позивачки моральної шкоди в сумі 10000 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 209, 213-215, 224-227 ЦПК України, ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. 28 КПК України, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданих злочином, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у сумі 7312 (сім тисяч триста дванадцять) грн. 17 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 10 000 (десять тисяч) грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до суду який її ухвалив, протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.