УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

16   жовтня   2006   року   колегія   суддів   судової  палати   у   цивільних   справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді   Ланкова М.В. суддів   Белинчук Т.Г. Ісаєва Г.А. при секретарі   Волковій О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 06 лютого 2006 року,

встановила:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про виселення з АДРЕСА_1в м. Ялта. Вимоги мотивовані тим, що він є власником даної квартири. У червні 2004 року між ним і відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір найму жилового приміщення на шість місяців. Після закінчення строку дії договору відповідачка відмовилася добровільно звільнити квартиру, що належить йому, у зв'язку з чим позивач просив виселити відповідачку з квартири, без надання іншого жилового приміщення.

Рішенням Ялтинського міського суду від 06 лютого 2006 року позов ОСОБА_1 задоволений. Суд виселив ОСОБА_2 з АДРЕСА_1в м. Ялта без надання іншого жилового приміщення.

У апеляційній скарзі відповідачка просить рішення суду скасувати, посилаючись на його незаконність, указуючи, що в квартиру вона поселилася на прохання своєї покійної сестри, матері позивача, за свої гроші відремонтувала квартиру, проводила оплату за комунальні послуги. Крім того, відповідачка указує, що позивач не попередив її за три місяці про майбутнє розірвання договору найму.

Заслухав суддю доповідача, вислухавши сторони у справі, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником АДРЕСА_1

08 червня 2004 року між ним і ОСОБА_2 був укладений договір найму приміщення, строком на шість місяців. (а.с. 9), строк дії договору закінчився 08 грудня 2004 року.

Відповідно до вимог ст. 169 ЖК України у разі припинення договору найму жилового приміщення, що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним зобов'язані звільнити жиле приміщення, а в разі відмови - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

З матеріалів справи вбачається, що строк договору найму житлового приміщення, укладеного між сторонами закінчився в грудні 2004 року, проте відповідачка відмовляється звільнити квартиру, що належить позивачу.

Посилання відповідачки на ту обставину, що вона відремонтувала квартиру, а позивач не компенсує її витрати не спроможне, і не має для розгляду справи правового значення, оскільки ОСОБА_2 не позбавлена права звернутися з позовом до суду про відшкодування понесених витрат на ремонт квартири.

Твердження ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 повинен був попередити її про розірвання договору найму за три місяці, суперечить обставинам справи і вимогам закону, оскільки фактично договір найму був укладений на певний термін і в цьому випадку наймач підлягає виселенню після закінчення строку договору.

Рішення суду відповідає фактичним обставинам справи і вимогам матеріального закону і підстав для відміни рішення суду не має.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 06 лютого 2006 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців.