УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Пайкова М.В. судців Белинчук Т.Г. Ісаєва Г.А. при секретарі Волковій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 28 травня 2003 року,
встановила:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном. Вимоги мотивовані тим, що відповідачка 19.07.2000 року продала їй 31/100 часток жилового будинку з надвірними спорудами, проте відмовляється звільнити підсобні приміщення: навіс «а-1», сараї літ. «П», «К», гараж літ. «З». Позивачка просила усунути перешкоди в користуванні належним їй майном.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 28 травня 2003 року позов задоволений. Суд усунув перешкоди в користуванні надвірними спорудами: навісом «а-1», сараями літ. «П», «К», гаражем літ. «З» і зобов'язав ОСОБА_2 звільнити їх і передати у володіння ОСОБА_1
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на те, що вона не продавала позивачці надвірних споруд. Крім того, були порушені її процесуальні права, суд розглянув справу в її відсутність, не повідомив про день слухання справи.
Заслухав суддю доповідача, вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія судців вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка при продажі позивачці 31/100 частки АДРЕСА_1 в м. Сімферополі продала жилий будинок разом з надвірними спорудами, проте продавець відмовляється звільнити підсобні приміщення які їй не належать.
З такими висновками суду першої інстанції колегія судців погоджується, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону.
Судом встановлено, що до 07 лютого 1991 року 31/100 частки АДРЕСА_1 в м. Сімферополі належали виконкому Сімферопольської міської Ради, яка продала вказану частину будинку ОСОБА_3, зокрема у власність покупця перейшли підсобні приміщення частини жилового будинку, а саме: навіс «а-1», сараї літ. «П», «К», гараж літ. «З». (а.с. 7-8)
Справа №22-5243/2006 |
Головуючий у першій інстанції Андреева О.М. |
|
Доповідач Ісаєв Г.А. |
18 листопада 1996 року ОСОБА_3 продала належну їй 31/100 частку будинку разом з надвірними спорудами ОСОБА_2, яка 19.07.2000 року продала дану частку будинку ОСОБА_1 (а.с. 12, 13)
Відповідно до вимог ст. 132 ЦК України (у редакції 1963 року), що діяла на момент укладення договору купівлі-продажу і розгляду справи в суді, приналежністю є річ, призначена служити головній речі і пов'язана з нею загальним господарським призначенням. Приналежність слідує долі головної речі, якщо в договорі або законі не встановлене інше.
З матеріалів справи вбачається, що у власність ОСОБА_2, яка купила 31/100 частку АДРЕСА_1 в м. Сімферополі, перейшли і надвірні споруди, які є приналежністю головної речі - житлового будинку.
Відповідно, продаючи частину жилового будинку ОСОБА_1, у власність покупця перейшли і підсобні приміщення: навіс «а-1», сараї літ. «П», «К», гараж літ. «З».
При таких обставинах вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкоди в користуванні власністю засновані на законі.
Суд апеляційної інстанції перевірив дотримання процесуального законодавства при розгляді справи.
Суд призначав слухання справи двічі: 15 і 28 травня 2003 року. Слухання справи на 15 травня 2003 року було відкладено за заявою відповідачки (а.с. 31)
Про слухання справи на 28 травня 2003 року відповідачка була повідомлена повісткою, про що в матеріалах справи є розписка (а.с. 36)
Таким чином, відповідачка була належним чином повідомлена про слухання справи 15 і 28 травня 2003 року, проте в судове засідання не з'явилася і суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 172 ЦПК України (у редакції 1963 року) розглянув справу в її відсутність.
При таких обставинах колегія суддів не знаходить правових підстав для скасування прийнятого рішення.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 28 травня 2003 року залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців.
: