Справа №2-2451/06

Справа №2-175/07

РІШЕННЯ

Іменем України

17 жовтня 2007 року

Октябрський районний суд м. Полтави в складі". Головуючої судді Сороки К.М.  При секретарі Кучарській Т.Є. За участю адвоката ОСОБА_1.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним,  -

встановив:

Позивачка ОСОБА_2. звернулася до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_3. про визнання заповіту недійсним, посилаючись на те, що її та відповідачки батько ОСОБА_4. при житті залишив заповіт 11.03.1999 року на ім"я відповідачки. яким все належне йому майно, яке належало йому на день смерті і на яке за законом він мав право , де б воно не було і з чого б воно не складалося,  заповідав відповідачці.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4. помер.

Позивачка вказує що на день складання заповіту батько після тривалої хвороби не міг в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Тому вважає заповіт недійсним.

В судовому засіданні позивачка свій позов підтримала.

Відповідачка з позовом не погодилася та просила відмовити в його задоволенні, оскільки вважає що батько був повністю психічно здоровий , проходив курс лікування і міг розпоряджатися своїм майном та заповідати його на березень 1999 року.

Третя особа -приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5. з позовом не погоджується та суду пояснила, що складаючи заповіт, ОСОБА_4. був цілком здоровим, усвідомлював що робить, читав та добре орієнтувався в обстановці, заповіт підписував в її присутності власноручно.

Суд, заслухавши сторони, третю особу, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення вимог позивачки.

Судом встановленого ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4. 11 березня 1999 року при життю ОСОБА_4.3алишив заповіт на ім"я своєї дочки ОСОБА_3. відповідачки по справі, яким заповідав все своє майно що належатиме на день смерті і на яке він за законом матиме право де б воно не було та з чого б воно не складалося .

Позивачка ОСОБА_2. також його дочка ,  стверджувала в судовому засіданні що при житті батько неодноразово говорив їй про те, що все його майно обидві дочки отримають порівну.

В судовому засіданні знайшов підтвердження той факт,  що спадкодавець ОСОБА_4. на день укладення заповіту був хворим оскільки в серпні 1998 року переніс інсульт і в силу свого захворювання його волевиявлення не було вільним та не відповідало його волі і бажанню. Допитані в судовому засіданні свідки як з боку позивачки так і з боку відповідачки та і самі позивачка та відповідачка підтвердили факт тяжкого

захворювання батька      ОСОБА_4.      та послідуюче його лікування в лікувальних закладах м. Полтави та м. Харкова.

Згідно висновку посмертної амбулаторної судово-психіатричної експертизи призначеної судом 26 червня 2007 року та проведеної 21 серпня 2007 року експертами Полтавської обласної психіатричної лікарні підекспертний ОСОБА_4. станом на день складання заповіту на 11.03.1999 року проявів хронічного психічного захворювання та тимчасового психічного розладу не виявляв, а виявляв ознаки органічного ураження ЦНС (церебральний атеросклероз,  наслідки перенесеного інсульту) з легким інтелектуально-амнестичним зниженням та явищами моторної афазії (значними порушеннями мови).

Ступінь вираженості змін особистості підекспертного внаслідок хвороби в сукупності з соціально-демографічними , сомато-неврологічними та соціально-психологічними факторами істотно обмежувала здатність підекспертного у вказаний період у повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Вказаний висновок підтвердив в суді експерт ОСОБА_6.

Добуті в судовому засіданні докази в сукупності дають підстави суду для задоволення вимог позивачки.

У відповідності до  ст. 203ч.3 ЦК України волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

На підставі  ст. 225ч.1 ЦК України , правочин, який дієздатна особа вчинила у момент,  коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи , а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Таким чином суд прийшов до висновку про недійсність заповіту ОСОБА_4.

Викладене підтверджується матеріалами справи.

Керуючись  ст. 5, 10, 60, 218 ЦПК України. ст. 203, 225 ЦК України.суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2. задовольнити.

Визнати заповіт,  складений 11 березня 1999 року ОСОБА_4 на ім"я ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Соляник А.А. та зереєстрованого в реєстрі №882- недійсним.

На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дні проголошення рішення.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду.