АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці «11» грудня 2012 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Косована Т.
Суддів при секретарі за участю прокурора та захисника Тарбинського В.Г. та Колотила О.О. Трасоруб А.О. Сулятицького І.С. ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією заступника прокурора Шевченківського району м. Чернівці Пелепюка О.М. на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 жовтня 2012 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 жовтня 2012 року, засуджено:
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, громадянина України,
за ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 315 КК України та призначено покарання:
- за ч.2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без конфіскації майна;
- за ч.1 ст. 315 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш тяжкого покарання більш тяжким остаточну міру покарання призначено у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від призначеного покарання якщо він протягом 3 (трьох) річного іспитового строку не вчинить іншого злочину, та виконає покладені на нього зобов'язання.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_7 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
До вступу вироку в законну силу, залишено ОСОБА_7 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.
Стягнено з ОСОБА_7 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області 1176 грн. 96 коп. судових витрат за проведення експертизи наркотичних засобів.
Вирішено долю речових доказів.
Згідно вироку суду, 14.04.2012 року, приблизно о 12 год. 30 хв. ОСОБА_7, перебуваючи неподалік ринку, по вул. Червоноармійській в м. Чернівці, незаконно придбав у малознайомого на ім'я ОСОБА_3 наркотичний засіб, який згідно висновку експерта №338-Х є особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, обіг якого заборонено, вагою 1,318 грами, який незаконно зберігав при собі та збув неповнолітньому ОСОБА_8, передавши йому цей наркотичний засіб безплатно. При передачі наркотичного засобу ОСОБА_8 схиляв останнього до вживання наркотичного засобу шляхом поради.
Цього ж дня, близько 12 год. 40 хв. працівниками ВБНОН УМВС України в Чернівецькій області в ході проведення оперативно-розшукових заходів було затримано ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_2, у якого під час особистого огляду було виявлено та вилучено речовину зеленого кольору, яка відповідно до висновку експерта №337-х від 10 травня 2012 року, є особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, обіг якого заборонений, вагою 0,831 грам, який зберігав при собі без мети збуту для власного вживання.
На даний вирок заступника прокурора Шевченківського району м. Чернівці Пелепюк О.М. подав свою апеляцією в якій просить суд, вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 жовтня 2012 року, щодо ОСОБА_7 засудженого за ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 315 КК України скасувати, і постановити свій вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 315 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст. 307 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі, за ч.1 ст. 315 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі. Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу змінити на тримання під вартою. При цьому, посилається на те, що суд необґрунтовано застосував щодо ОСОБА_7 кримінальний закон, а саме ст. ст. 69 та 75 КК України, призначено покарання, більш м'яке, ніж передбачено законом та звільнено від відбуття покарання з випробуванням, суд не в достатній мірі врахував, що підсудний вчинив два тяжкі злочини. Щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину є лише однією обставиною, що пом'якшує покарання, а визнання ще однією такою обставиною відсутність тяжких наслідків є безпідставним.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляцію, захисника підсудного ОСОБА_5 та підсудного ОСОБА_7, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, та просили вирок районного суду, як законний і обґрунтований залишити без змін, а апеляцію без задоволення, провівши по справі часткове судове слідство в ході якого додатково допитавши підсудного ОСОБА_7, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, заслухавши виступи в судових дебатах сторін та в останньому слові засудженого ОСОБА_7, який просив залишити йому міру покарання обрану районним судом, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає до задоволення.
Винність засудженого ОСОБА_7, у вчиненому злочині при обставинах, що наведені у вироку, повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, яким дана вірна юридична оцінка, яка не оскаржується в поданій апеляції.
Тому колегія суддів, керуючись ст. 365 КПК України 1960 року, не наводить доводів на підтвердження висновків суду першої інстанції щодо винності засудженого у вчинені вищевказаних злочинів та правильності кваліфікації його дій.
Що стосується міри покарання, то вона обрана відносно ОСОБА_7 у відповідності до вимог чинного законодавства у зв'язку з чим доводи апеляції прокурора про призначення ОСОБА_7 судом покарання з порушенням вимог ст. ст. 69 та 75 КК України є необґрунтованими.
Так, згідно ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції особливої частини Кодексу.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_7, районний суд врахував обставини, які в їх сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і ступінь небезпечності винної особи для суспільства, а саме те, що підсудний повністю визнав свою вину, щиросердечно розкаявся у вчиненому, та має на утриманні малолітню дитину, яка є інвалідом дитинства, що підтверджується медичним висновком №40/177 від 17 грудня 2008 року та посвідченням НОМЕР_1 виданим Першотравневим управлінням праці та соціального захисту населення м. Чернівці від 16.12.2010 року.
Як вбачається із матеріалів справи та вироку суду, ОСОБА_7 вчинив злочини не з корисливих мотивів, проживає з батьками пенсійного віку, які страждають рядом тяжких захворювань і потребують постійного лікування, а батько є інвалідом 3-ї групи, що підтверджується відповідною довідкою. Вказані обставини, апеляційний суд також визнає обставинами, що пом'якшують покарання.
Враховуючи всі ці обставини, суд першої інстанції на думку колегії суддів, правильно призначив ОСОБА_7 покарання нижче від найнижчої межі на підставі ст. 69 КК України.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до осіб з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи, які дають можливість суду зробити висновок, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання.
Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з кваліфікації злочинів (ст. 12 КК України), а також особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного із співучасників, якщо злочини вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Згідно матеріалів справи, підсудний ОСОБА_7 вчинив один епізод збуту наркотичного засобу в розмірі 1,318 грама, не з корисливих мотивів і від яких не настало тяжких наслідків, є особою молодого віку, позитивно характеризується по місцю проживання, активно сприяв розкриттю злочинів і раніше не судимий.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначив ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_7 злочинів і беручи до уваги дані про особу підсудного, обґрунтовано на підставі ст. 75 КК України звільнив ОСОБА_7 від відбування покарання, з максимальним іспитовим строком, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, так як таке покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів й таким, що не можна визнати надмірно м'яким, як про це зазначено в апеляції.
З врахуванням вище наведеного, керуючись ст. ст. 50 та 65 КК України, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляції прокурора та скасування вироку в частині застосування до ОСОБА_7 ст. ст. 69 та 75 КК України не має.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365 та 366 КПК України 1960 року, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію заступника прокурора Шевченківського району м. Чернівці Пелепюка О.М. залишити - без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_7 засудженого за ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 315 КК України - без зміни.
Головуючий Т.Т. Косован
Судді В.Г. Тарбинський
О.О. Колотило