Справа № 2-2407/11/0206
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.12.2012 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,
секретаря Терлецького Є.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги про визнання наказів про звільнення незаконними та їх скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд -
ВСТАНОВИВ:
19.10.2011 року ОСОБА_1 звернулась до Замостянського районного суду м. Вінниці із позовом до Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги про визнання незаконними та скасування наказу № 108-к від 11.10.2011 року та наказу № 242 від 11.10.2011 року, поновлення її на посаді завідуючої відділенням анестезіології та інтенсивної терапії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що наказом головного лікаря Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги № 108-к від 11.10.2011 року її звільнено з займаної посади завідуючої анестезіології та інтенсивної терапії за систематичне невиконання обов'язків, покладених на неї трудовим договором. Одночасно наказом головного лікаря № 242 від 11.10.2011 року її звільнено із займаної посади за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором та за погодженням із профспілковим комітетом. Зазначені накази позивач вважає незаконними, оскільки вони підписані не головним лікарем даної медичної установи Фоміним О.О., а невідомою особою. Крім того, відповідач, видаючи два накази про її звільнення, фактично двічі піддав її юридичній відповідальності за одне й теж саме правопорушення, що суперечить положенням Конституції України. Підставою для видачі наказу № 108-к від 11.10.2011 року став заключний акт комісійної перевірки роботи відділення анестезіології та інтенсивної терапії від 28.09.2011 року, який складався неповноважною комісією і без належних на те правових підстав. При вирішенні питання про її поновлення на посаді, просила суд стягнути на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Зазначені обставини і стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із даним позовом.
20.07.2012 року позивач звернулась до Замостянського районного суду м. Вінниці із заявою про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, просила суд стягнути на її користь грошові кошти в розмірі 55 091,81 грн., а також витрати на правову допомогу.
В судовому засіданні представник позивача за угодою про надання правової допомоги адвокат ОСОБА_3 вимоги позову підтримала у повному обсязі з тих підстав, що звільнення її довірительки є незаконним, оскільки звільнення працівника на підставі пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України допускається лише в разі вчинення ним дисциплінарного проступку після застосування дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Однак відповідачем притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення в жовтні 2011 року за проступки, допущені нею в період до оголошення їй відповідних доган у вересні 2011 року. Крім того, на думку представника, виклад змісту самих проступків в Заключному акті перевірки відділення від 28.09.2011 року, на підставі якого і було звільнено ОСОБА_1, є надуманим та таким, що не передбачений чинним законодавством.
Представник позивача згідно договору про надання юридичних послуг адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача за довіреністю Шиш О.В. позов не визнав як безпідставний та пояснив суду наступне. Згідно укладеного із Вінницькою міською радою контракту та згідно відповідного положення, головний лікар має право і зобов'язаний контролювати роботу закладу, його підрозділів і всіх керівників. Відтак, в межах своїх повноважень, наказом головного лікаря № 224 від 05.09.2011 року призначено комісійну перевірку роботи відділення анестезіології та інтенсивної терапії, за результатами роботи якої були складені акт від 22.09.2011 року та заключний акт від 28.09.2011 року. Зазначеними актами були виявлені недоліки в організації роботи відділення, а саме: використання при ведення медичної карти стаціонарного хворого шаблонів невстановленого зразку, фальсифікація медичної та бухгалтерської документації щодо обігу наркозного препарату «дипрофолу», наявність неоприбуткованих матеріальних цінностей, лишків медикаментів на суму 8 300,14 грн., а також виявлено недостачу медикаментів на суму 136,00 грн. Перевіркою також виявлено недоліки під час надання медичної допомоги хворій ОСОБА_6 Беручи до уваги функціональні обов'язки, визначені відповідною посадовою інструкцією, відповідальною за виявлені недоліки комісія визнала в тому числі завідуючу відділенням ОСОБА_1 Оскільки остання на той час мала два дисциплінарних стягнення у вигляді оголошених їй доган, за згодою профспілкового комітету, позивачку було звільнено з посади. В той же час, видання головним лікарем двох наказів про звільнення відповідачки не суперечить законодавству та передбачено номенклатурою нарядів, яка затверджена і діє по даній медичній установі. Враховуючи наведене, просив суд у позові відмовити.
Представник відповідача головний лікар Фомін О.О. проти позову заперечив з наступних підстав. Видані ним накази він вважає законними, а застосоване до позивачки дисциплінарне стягнення таким, що відповідає тяжкості допущених нею проступків та систематичності, з якою вони допускались. Також зазначив, що при проведенні перевірки та прийнятті відповідних рішень бралась до уваги специфіка роботи відділення анестезіології та інтенсивної терапії, неналежна організація роботи якого позивачкою могла призвести до тяжких наслідків у вигляді шкоди здоров'ю та загрози життю пацієнтів відділення.
Представники відповідача за довіреністю заступники головного лікаря Трохименко Б.В., Надольський В.О., адвокат ОСОБА_9 проти позову заперечили, мотивуючи його необґрунтованістю.
В ході судового розгляду по справі встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Указом Президента України від 05.07.2012 року № 437/2012 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів»ліквідовано Замостянський, Староміський і Ленінський районні суди м. Вінниці та утворено Вінницький міський суду Вінницької області. Указом Президента України від 21.09.2012 року № 558/2012 «Про переведення суддів», визначеного в порядку повторного авторозподілу, який відбувся 24.10.2012 року, головуючого суддю Кашпрука Г.М. переведено на посаду судді Вінницького міського суду Вінницької області.
12.09.2006 року ОСОБА_1 наказом головного лікаря № 106-к від 08.09.2006 року переведена на посаду лікаря-анестезіолога завідуючого відділенням анестезіології та реанімації Міської клінічної лікарні № 2. На підставі наказу Управління охорони здоров'я Вінницької ОДА № 310 від 26.10.2005 року Міська клінічна лікарня № 2 перейменована у Міську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги. Згідно наказу № 44-к від 05.05.2011 року, ОСОБА_1 починаючи з 10.05.2011 року переведено на посаду лікаря-анестезіолога завідуючого відділенням анестезіології та інтенсивної терапії лікарні. Викладені обставини підтверджуються записами у трудовій книжці на сторінках 7 -9.
За результатами розгляду подання директора департаменту охорони здоров'я міської ради та на підставі відповідного контракту, Вінницьким міським головою Гройсманом В.Б. видано розпорядження № 580-0 від 06.07.2011 року про призначення Фоміна О.О. на посаду головного лікаря міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги починаючи з 07.07.2011 року. Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. контракту від 06.07.2011 року, головний лікар зобов'язаний здійснювати поточне управління закладом, забезпечувати його продуктивну діяльність та виконання завдань, передбачених Статутом закладу.
Пунктом 2 наказу головного лікаря Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги № 227 від 15.09.2011 року «Про недоліки в організації надання невідкладної медичної допомоги»завідуючій відділенням анестезіології та інтенсивної терапії ОСОБА_1 оголошено догану за відсутність контролю за обстеженням хворих в передопераційному періоді та несвоєчасне проведення анестезіологічного забезпечення оперативних втручань.
Наказом № 231 від 21.09.2011 року «Про неналежне виконання службових обов'язків завідуючою ВАІТ»ОСОБА_1 вдруге притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани з тих підстав, що 15.09.2011 року під час обходу лікарні було виявлено знаходження чотирьох важко хворих на посту № 2 відділення анестезіології та інтенсивної терапії без нагляду персоналом відділення.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 05.03.2012 року по справі № 206/344/2012 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги про визнання незаконним та скасування вищевказаних наказів про оголошення їй доган. Дане рішення суду першої інстанції набуло законної сили на підставі ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 13.06.2012 року, яка в подальшому була залишена без змін ухвалою від 02.10.2012 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Відповідно до положень частини 3 статті 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Вищевказаним судовим рішенням від 05.03.2012 року встановлено, що ОСОБА_1 була належним чином ознайомлена із посадовою інструкцією начальника (завідувача) структурного підрозділу медичного закладу Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.
Згідно посадової інструкції, завідувач відділенням анестезіології та інтенсивної терапії ОСОБА_1 зобов'язана забезпечувати надання якісної медичної допомоги населенню (п. 2.3. Інструкції), забезпечувати своєчасне отримання та зберігання лікарських засобів, медичного оснащення, засобів догляду за хворими (п. 2.6.), здійснювати контроль за правовим веденням медичної документації (п. 2.10). Крім того, даною посадовою інструкцією передбачено відповідальність завідуючої за несвоєчасне та неякісне надання медичної допомоги населенню (п. 4.4.), за неякісні та помилкові дії підпорядкованого йому персоналу (п. 4.5.) (а. с. 126-128).
Наказом головного лікаря № 224 від 05.09.2011 року «Про перевірку роботи відділення анестезіології та інтенсивної терапії»створено комісію, термін роботи якої встановлено в період з 05 по 14 вересня 2011 року включно. 22.09.2011 року комісією за результатами відповідної перевірки складено акт, в якому зафіксовані виявлені порушення в організації діяльності очолюваного ОСОБА_1 відділення анестезіології та інтенсивної терапії. Зокрема, виявлено використання під час ведення щоденників медичної карти стаціонарного хворого шаблонів невстановленого зразку «сумісний огляд хворого», «черговий реаніматолог», що на думку комісії, призводить до формалізації динамічного спостереження за хворими (Розділ 4 акту). Комісією також виявлено неоприбутковані матеріальні цінності у приміщенні відділення у вигляді двох шаф. Згідно Розділу 6 акту встановлено порушення обліку, зберігання та використання медикаментів та виробів медичного призначення, що підтверджується наявністю лишків медикаментів на суму 8 300,14 грн. та нестачі на суму 136,00 грн.
В даному розділі акту перевірки також описано факт фальсифікації медичної документації щодо обліку використання у відділенні наркозного препарату «дипрофол». Згідно акту, комісією було опрацьовано 228 медичних карт стаціонарних хворих, оперованих у березні 2011 року та 144 медичних карт пацієнтів, оперованих у червні 2011 року. Перевіркою встановлено штучне завищення порівняно із кількістю, отриманою по бухгалтерській звітності, кількості використаного у відділенні наркозного препарату «дипрофолу», який обмежений у вільному доступі та не може бути придбаний у аптеках за відсутності листа-вимоги встановленого зразка. Комісія припустила, що таким чином безпідставно завищувалась вартість медичних препаратів, які використовувались під час лікування хворих, та вартість яких сплачувалась через страхові компанії.
Згідно Розділу 7 акту перевірки встановлено неякісне надання медичної допомоги у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії хворій ОСОБА_6, а також штучне завищення вартості медичних препаратів, які навіть не завжди використовувались для її лікування.
Відповідно до рапорту голови комісії по перевірці роботи відділення Шиша О.В., роботу комісії було продовжено до 24.09.2011 року.
Наказом головного лікаря № 235 від 26.09.2011 року доручено комісії по перевірці роботи ВАІТ належним чином оформити акт перевірки, в якому відобразити конкретні порушення та осіб, з вини яких ці порушення відбулись, а також вказати можливі наслідки виявлених порушень.
28.09.2011 року комісією складено Заключний акт комісійної перевірки роботи ВАІТ. Згідно заключного акту виявлені порушення ведення медичної документації, обліку і використання медичних препаратів, в тому числі наркозного препарату «дипрофолу», неякісне надання медичної допомоги хворій ОСОБА_6, мали місце протягом останніх шести місяців, мають системний характер та виникли за умови невиконання в тому числі завідуючою відділенням вимог своєї посадової інструкції та існуючих нормативно-правових актів, які регулюють діяльність анестезіологічної служби України. Вказані недоліки мали негативний вплив на якість медичного обслуговування в розрізі адекватності, ефективності, безпечності та задоволеності пацієнтів рівнем отриманих медичних послуг. Виявлена фальсифікація обігу наркозного препарату «дипрофолу» є неприпустимою.
Комісією в даному заключному акті запропоновано адміністрації медичного закладу та профкому розглянути питання відповідності займаній посаді ОСОБА_1
З даним актом ОСОБА_1 була ознайомлена 03.10.2011 року, що підтверджується її власноручним підписом на зворотній стороні заключного акту.
04.10.201 року головним лікарем МКЛ ШМД Фоміним О.О. направлено голові профспілкового комітету подання «Про отримання згоди на звільнення завідуючої ВАІТ ОСОБА_1.», яке згідно протоколу № 15 позачергового засідання профкому від 05.10.2011 року було задоволено та надано відповідну згоду.
10.01.2008 року головним лікарем Вінницької міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги затверджено номенклатуру справ медичного закладу. Пунктом 01-6 даної номенклатури справ передбачено ведення наряду із наказами головного лікаря з основної діяльності закладу. Пунктом 04-1 передбачено ведення наряду із наказами головного лікаря з особового складу, в тому числі про звільнення працівників.
Згідно наказу директора Департаменту охорони здоров'я Вінницької міської ради № 87-в від 03.10.2011 року головного лікаря МКЛ ШМД Фоміна О.О. в період з 05.10.2011 року по 30.11.2011 року направлено у відрядження, а на період його відсутності покладено виконання обов'язків головного лікаря на заступника головного лікаря Трохименка Б.В.
Наказом головного лікаря МКЛ ШМД № 242 від 11.10.2011 року, який підписано виконуючим на той час його обов'язки Трохименком Б.В., звільнено з роботи завідуючу відділенням анестезіології та інтенсивної терапії ОСОБА_1 за систематичне невиконання нею без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором та посадовою інструкцією за погодженням із профспілковим комітетом лікарні.
Даний наказ містить детальний виклад обставин, на підставі яких роботодавець зробив висновок про систематичність порушення ОСОБА_1 своїх трудових обов'язків. Зокрема, вказано дати та підстави для оголошення їй попередніх доган від 15.09.2011 року та від 21.09.2011 року. Також описано допущені ОСОБА_1 проступки та існуючі на час видачі наказу про звільнення недоліки в організації роботи підпорядкованого їй відділення, зафіксовані у акті від 22.09.2011 року та заключному акті від 28.09.2011 року.
Згідно пояснень заступника головного лікаря Трохименка Б.В., які він надав у судовому засіданні, даний наказ був повністю оголошений на нараді перед працівниками МКЛ ШМД.
Наказом головного лікаря МКЛ ШМД № 108-к від 11.10.2011 року, який підписано виконуючим на той час його обов'язки Трохименко Б.В., звільнено ОСОБА_1 із займаної посади завідуючої відділенням анестезіології та інтенсивної терапії за систематичне невиконання обов'язків, покладених на неї трудовим договором, згідно пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України. Підставою для видачі наказу зазначено заключний акт комісійної перевірки від 28.09.2011 року та згоду профкому лікарні. З даним наказом позивач ознайомлена під підпис.
Пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП України передбачено право власника або уповноваженого ним органу розірвати трудовий договір у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Згідно положень частини 1 статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Частиною 2 цієї ж статті визначено, що дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Відповідно до вимог частини 2 статті 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд прийшов до переконання про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Позивач посилається як на підставу для визнання незаконними оспорених нею наказів на ту обставину, що накази не відповідають вимогам щодо оформлення, які встановлені Національним стандартом України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації». Зокрема, відсутні реквізити підпису, а саме повна назва посадової особи, яка підписала документ. В ході судового розгляду встановлено, що обидва оспорені позивачкою накази № 108-к та № 242 від 11.10.2011 року були підписані заступником головного лікаря Трохименком Б.В., який на той час на законних підставах виконував обов'язки головного лікаря на час відрядження Фоміна О.О. Дана обставина підтверджується матеріалами справи (а. с. 92). На переконання суду, недотримання відповідачем вимог щодо оформлення організаційно-розпорядчої документації в частині неповного зазначення реквізитів підпису, за умови що накази підписані повноважною особою в межах наданих їй прав та обов'язків, не є підставою для визнання їх незаконними.
Позивач стверджує, що керівництвом МКЛ ШМД її двічі притягнуто до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення, що суперечить нормам Конституції України. Однак суд не погоджується із таким твердженням, оскільки видання наказів окремо по загальній діяльності закладу та з кадрових питань передбачено номенклатурою справ МКЛ ШМД. Метою наказу № 242 від 11.10.2011 року було зафіксувати виявлені в ході комісійної перевірки та існуючі на момент видання наказу порушення, допущені позивачкою у організації роботи відділення, а також довести дану обставину до відома всього колективу лікарні, що і було зроблено під час загальної наради. Наказ № 108-к від 11.10.2011 року носить суто розпорядчий характер, мета якого оформити звільнення ОСОБА_1 та провести з нею повний розрахунок відповідно до вимог трудового законодавства. Таким чином, обидва накази лише доповнюють один одного і не є двома різними видами дисциплінарного стягнення. Суд приймає до уваги також ту обставину, що видання кількох наказів з даного питання чинним законодавством не заборонено.
Що стосується порушень у роботі комісії по перевірці роботи підпорядкованого ОСОБА_1 відділення, на які вона посилається, суд вважає їх надуманими та такими, що не відповідають дійсності. Так наказом головного лікаря № 224 від 05.09.2011 року «Про перевірку роботи відділення анестезіології та інтенсивної терапії»було створено комісію, термін роботи якої встановлено в період з 05 по 14 вересня 2011 року включно. На підставі рапорту голови комісії Шиша О.В., головним лікарем було надано дозвіл на продовження роботи комісії. В наказі головного лікаря № 235 від 26.09.2011 року міститься вимога до комісії щодо належного оформлення акту перевірки. Тому відсутні підстави для твердження позивача щодо фальсифікації адміністрацією лікарні роботи комісійної перевірки.
За результатами роботи комісії було складено два акти: перший від 22.09.2011 року та Заключний акт від 28.09.2011 року. В обох актах комісією належним чином висвітлено та відображено виявлені допущені ОСОБА_1 проступки та існуючі порушення в організації роботи підпорядкованого підрозділу. Зокрема, це і фальсифікація документації щодо обігу наркозного препарату «Дипрофолу», і використання невстановлених шаблонів під час заповнення медичної картки стаціонарного хворого, і відсутність контролю у відділенні за обліком медичних препаратів, отриманих від хворих або за договором страхування. В актах також відображено незадовільну якість наданих медичних послуг хворій ОСОБА_6
Твердження представників позивача про те, що при прийнятті рішення щодо застосування до позивачки дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, адміністрацією лікарні не враховано відсутність завданої діями ОСОБА_1 шкоди спростовується поясненнями представників МКЛ ШМД, які вони надали в судовому засіданні. Зокрема, беручи до уваги специфіку діяльності відділення анестезіології та інтенсивної терапії, наведені в актах порушення вже можна вважати шкодою, оскільки неналежна організація роботи відділення негативно позначається на якості медичної допомоги, яка надається його працівниками громадянам.
Позивач також стверджує, що її безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме за п. 3 ч. 1 статті 40 КЗпП України, оскільки відсутній системний характер допущених порушень. При цьому представники позивача посилаються на положення п. 23 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів», яким заборонено притягувати працівника до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за проступки, вчинені ним до оголошення йому попереднього дисциплінарного або громадського стягнення. Однак, в даному випадку адміністрацією МКЛ ШМД при прийнятті рішення щодо звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 статті 40 КЗпП України вищевказані рекомендації Верховного Суду України не порушувались, виходячи з наступних обставин. Актом від 22.09.2011 року та Заключним актом від 28.11.2011 року встановлено ряд допущених ОСОБА_1 порушень посадової інструкції та умов трудового договору, а також недоліки в організації роботи відділення, в тому числі відсутність належного обліку медичних препаратів, отриманих від хворих, використання невстановлених шаблонів під час ведення медичної картки стаціонарного хворого. За своїм характером це є триваючі проступки, оскільки на момент складання актів комісійної перевірки вони продовжували існувати.
Враховуючи наведене, позов ОСОБА_1 є безпідставним та недоведеним, а відтак задоволенню не підлягає.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до положень статті 88 ЦПК України, а також беручи до уваги ту обставину, що відповідач була звільнена від сплати судового збору при подачі позову на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 40, 148, 149 КЗпП України, статтями 10, 15, 30, 60, 61, 88, 214 -218 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Судові витрати у вигляді судового збору віднести за рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів після його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Суддя: