Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/1190/3434/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Мягкий О.В.
Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу Доповідач Головань А. М.
РІШЕННЯ
Іменем України
11.12.2012 Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого Голованя А.М.
Суддів Черниш Т.В.
Кривохижі В.І.
При секретарі Дімановій Н.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційними скаргами публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі ПАТ КБ "ПриватБанк", банк), ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29 жовтня 2012 року за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про захист прав споживачів й зобов'язання вчинити певні дії і
ВСТАНОВИЛА :
У травні 2012 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся в суд з позовом про звернення стягнення на майно, посилаючись на те, що 20 лютого 20078 року між банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № KGМDAК79550458, згідно якого позичальнику надано кредит на придбання транспортного засобу в розмірі 14593.04 дол. США з кінцевим терміном погашення до 19 лютого 2015 року під 10,56 % річних.
Взяті на себе зобов'язання банк виконав, надавши ОСОБА_3 вищевказані грошові кошти. Позичальник порушив умови договору та станом на 25 квітня 2012 має заборгованість за договором в сумі 8209,12 дол. США, з яких: 7650.59 дол. США - заборгованість за кредитом; 94.85 дол. США заборгованість за відсотками; 12.75 дол. США - заборгованість за комісією за користування кредитом; 30.18 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 31.33 дол. США - штраф (фіксована частина), 389.42 дол. США - штраф (процентна складова).
В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором сторони 20 лютого 2008 року уклали договір застави, предметом якого став: автомобіль CHERY, модель: Jaggi, що належить на праві власності позичальнику.
Просить суд, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором витребувати у відповідача та передати в заклад банку предмет застави - автомобіль CHERY та звернути стягнення шляхом продажу вказаного автомобіля банком з укладенням від його імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням банку всіх повноважень необхідних для здійснення продажу.(а.с.2,3)
До початку розгляду судом справи по суті ОСОБА_3 подав зустрічний позов в обґрунтування якого вказав, що твердження позивача про надання йому кредиту в розмірі 14593,04 дол. США не відповідає дійсності, оскільки 20 лютого 2008 року він отримав кредит в розмірі 10368,06 дол. США. Крім того, банк перед укладанням договору не повідомив його у письмовій формі про цілий ряд основних відомостей, про особливості надання кредиту, як це передбачено ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", що призвело до укладення договору на невигідних умовах. Також банк звернувся до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет застави, не надавши йому можливості у 30 денний строк усунути подію дефолту, чим порушив положення пунктів 12.2.1, 12.2.2 кредитного договору.
Просив суд, визнати неправомірними дії банку щодо проведення зарахувань отриманих від нього коштів у рахунок погашення отриманого кредиту на проведення розрахунків із неузгодженими з ним страховими установами і розмірах оплати та зобов'язати відповідача провести об'єктивний перерахунок руху отриманих від нього коштів у сплату за отриманий кредит та скласти з ним акт звірки отриманих один від одного коштів і взаємних розрахунків.(а.с. 47-51)
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29 жовтня 2012 року у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії банку з проведення зарахувань отриманих від позичальника коштів у погашення отриманого кредиту, на погашення заборгованості з розрахунків із неузгодженими з ним страховими установами. В задоволенні позову в частині зобов'язання банку провести перерахунок отриманих від позичальника коштів в оплату за отриманий кредит та скласти з ним акт звірки отриманих коштів - відмовлено
В апеляційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення заявленого первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову.
Зазначається, зокрема, що залишивши без задоволення первісний позов, суд не урахував, що банк здійснив перерахунок страхових платежів у відповідності до положень пунктів 3.4 та 17.1.7, перерахувавши кошти з відкритої кредитної лінії на рахунок страхової компанії, у зв'язку з тим, що позичальник не надав документи про особисте здійснення ним таких платежів, у строки передбачені договором.
Не погоджуючись з рішенням суду в частині вимог у задоволенні яких йому відмовлено ОСОБА_3 просить в апеляційній скарзі скасувати рішення суду в цій частині і ухвалити нове, яким поданий ним позов задовольнити повністю.
Зазначив, що суд не звернув уваги, що страхова компанія "Інгосстрах" була позбавлена ліцензії на здійснення страхової діяльності, а тому банк на мав правових підстав перераховувати кошти на її рахунок.
ОСОБА_3, який належним чином був повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не з'явився.
Заслухавши пояснення представника ПАТ КБ "ПриватБанк" - Бистрова С.А., який підтримав доводи скарги і висловив заперечення щодо апеляційної скарги відповідача, заперечення представників відповідача - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтримали доводи поданої скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги сторін підлягають частковому задоволенню..
З матеріалів справи убачається, що 20 лютого 2008 року між банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний -заставний договір № KGМDAК79550458, згідно якого позичальнику надано кредит на придбання транспортного засобу в розмірі 10368,06 дол. США кредит та відкрито кредитну лінію в розмірі 4225,00 дол. США (всього 14593.04 дол. США), з кінцевим терміном погашення до 19 лютого 2015 року під 10,56 % річних. (а.с. 6-16)
В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором сторонни, 20 лютого 2008 року, уклали договір застави, предметом якого став: автомобіль CHERY, модель: Jaggi, що належить на праві власності позичальнику.(а.с. 17-19)
13 жовтня 2011 року між сторонами було укладено додаткову угоду до кредитного договору № KGМDAК79550458, якою, зокрема, зменшено розмір заборгованості за кредитним договором на 807,10 дол. США й збільшено розмір кредитної лінії до 5335,52 дол. США.(а.с. 80)
На виконання положень кредитного договору, між відповідачем та ЗАТ "Страхова компанія "Інгосстрах", укладено договір страхування наземного транспортного засобу від 18.02.2009 року № KGМDAК79550458 заставного автомобіля CHERY та договір особистого страхування від 20.02.2008 року № KGМDAК79550458.(а.с. 87,88)
Ухвалюючи рішення в частині вирішення первісного позову, суд виходив з того, що банком не доведено порушення позичальником умов кредитного договору, а тому немає підстав для звернення стягнення на предмет застави.
Проте повністю погодитися з цим не можна ураховуючи наступне.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. (ч.1 ст. 626 ЦК України)
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахування вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ч.1 ст. 627 ЦК України)
Згідно п.3.1.3 кредитно -заставного договору умовою видачі кредиту позичальнику є надання ним банку належно оформлених договорів страхування.(а.с. 6)
Пунктом 17. цього договору. визначено, що такими договорами є договір страхування предмета застави та договір особистого страхування позичальника.(а.с. 14)
Відповідно до п.п.6.2.12, 6.2.13 кредитно-заставного договору, позичальник зобов'язується не пізніше дати закінчення дії договорів страхування продовжити строк їхньої дії або укласти нові договори страхування на користь банку у страховій компанії, узгоджений з банком. До повного виконання своїх зобов'язань за договором позичальник зобов'язується не визначати будь -яку іншу особу вигодонабувачем за договорами страхування.(а.с. 8)
У п. 2.1.6 договору застави вказано, що заставодавець зобов'язаний застрахувати предмет застави та своєчасно переукласти договір страхування на новий строк на тих самих умовах.(а.с.17)
За умовами п.10.1 договору страхування транспортного засобу зазначено, що при бажанні страхувальника продовжити строк дії договору, страхові платежі сплачуються в наступних роках, за графіком -у вказаний в цьому пункті день вказаного місяця але наступного року. Сплачує мий період починається з наступного дня закінчення строку оплати останнього платежу. (а.с.88)
В договорі особистого страхування - п.11, сторони дійшли згоди, що він діє з 20.02.2008 року по 19.02.2009 року і при бажанні страхувальника щорічно лонгується на такий же строк -до повного погашення кредитної заборгованості -у разі сплати наступних страхових платежів.(а.с.87)
Пунктом 3.4.1 кредитно -заставного договору передбачено, що якщо позичальник не подав банку підтверджуючий документ про сплату чергових платежів за договором страхування станом на дату, коли вони повинні бути сплачені, банк має право самостійно сплатити такі страхові платежі протягом п'яти банківських днів замість позичальника.(а.с. 7)
Аналіз вищезгаданих договорів свідчить про обов'язок позичальника укласти договори особистого страхування та предмету застави й продовжувати їхню дії до повного погашення кредитної заборгованості. У випадку не подання підтверджуючих документів банк може сплатити такі страхові платежі самостійно.
Відтак, оскільки позичальник не надав платіжних документів щодо продовження дії договорів страхування у строки передбачені кредитно -заставним договором, банк самостійно здійснив такі страхові платежі, як це й передбачено умовами договору.(а.с. 89-96)
Тому висновок суду про те, що банк порушив умови договору і без згоди позичальника (страхувальника) продовжив дію договорів страхування шляхом внесення страхових платежів на рахунок страховика є помилковим.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає, що позов про звернення стягнення на предмет застави задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Статтею 12 кредитно-заставного договору визначено поняття події дефолту, якою вважається: затримання сплати позичальником частини кредиту, процентів щонайменше на один календарний місяць; перевищення заборгованості більш як на 10% суми наданого кредиту тощо.(а.с. 10)
За правилами п. 12.2.1 кредитного договору у разі настання події дефолту банк надає позичальнику письмове повідомлення, у якому ставить вимогу про повернення наданої суми кредиту в повному обсязі та усіх інших передбачених договором платежів.(а.с. 11)
Однак банком не було виконано вимоги п.12.2.5 кредитного договору, якою передбачено обов'язок надати позичальнику 30 денний строк, з моменту отримання ним повідомлення про дефолт, для усунення ним події дефолту.
Повідомлення про настання події дефолту від 6.03.2012 року, як зазначає позичальник, одержано ним по пошті 5.05.2012 року.
Позовна заява банку про звернення на предмет застави подана в суд 14.05.2012 року.(а.с. 2)
Виходячи з положень п.п. 3,114 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1155, позичальник вважається належним чином повідомлений про настання події дефолту в тому разі, коли банком не лише відправлено на його адресу такого листа, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.
Письмових доказів, які спростовують твердження відповідача та підтверджують дотримання банком положень договору щодо належного повідомлення позичальника, позивачем не надано.
Зазначена обставина є істотною, оскільки, якщо протягом строку встановленого у ст. 12.2.5 договору, позичальник усуне подію дефолту, то банк не набуває права на звернення стягнення на предмет застави передбаченого ст.12.2.6 кредитного договору.
Отже, за наведених обставин, позовні вимоги банку про витребування автомобіля у заставодавця та звернення стягнення на предмет застави є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.
Вирішуючи зустрічний позов суд визнав неправомірними дії банку з проведення зарахувань отриманих від ОСОБА_3 коштів у погашення кредиту, на погашення заборгованості з розрахунків із неузгоджених з ним страховими установами.
Проте, зважаючи на те, що вказані дії банку були узгоджені з позичальником, зазначений висновок суду є неправильним.
Відмовляючи у задоволенні вимог про покладення на банк обов'язку вчинити певні дії та скласти акт звірки суд послався на їх недоведеність, але, в порушення ст. 214 ЦПК України, не зазначив в чому полягає ця недоведеність.
Ураховуючи вищезазначене, ухвалене рішення суду підлягає скасуванню з підстав передбачених п.п. 2, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заявлених сторонами позовів.
Доводи апеляційної скарги ПАТ КБ "ПриватБанк", окрім вже врахованих при ухваленні цього рішення, не дають підстав для ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет застави, а тому підлягають відхиленню.
Немає підстав й для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3, оскільки її доводи також не ґрунтуються на законі та доказах.
Керуючись ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29 жовтня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні первісного позову ПАТ КБ "ПриватБанк" про витребування у ОСОБА_3 та передачі в заклад банку предмета застави - автомобіля CHERY, звернення стягнення на нього шляхом продажу відмовити повністю.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про захист прав споживачів й зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскарженим безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: