Справа №1490/2078/12 07.05.2012 07.05.2012 07.05.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц/1490/1437/2012 Головуючий першої інстанції Васильченко Н.О.
Категорія: 37 Суддя-доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.
УХВАЛА
Іменем України
07 травня 2012 року місто Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Лисенка П.П.,
суддів: Шолох З.Л., Серебрякової Т.В.,
при секретарі судового засідання Скопенко В.М.,
за участю представника відповідача ОСОБА_2,
переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_3 рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 02 березня 2012 року, ухваленого за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про зміну черговості одержання права на спадкування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Новобузька державна нотаріальна контора Миколаївської області, -
ВСТАНОВИЛА:
28 квітня 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вищезазначеними позовними вимогами зазначаючи, що починаючи з 1991 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 вона проживала однією сім'єю з ОСОБА_5, вела спільне господарство, мала з ним спільний бюджет.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок АДРЕСА_1. Спадкоємцем першої черги за законом є дочка померлого ОСОБА_3.
Посилаючись на те, що вона проживала разом зі спадкодавцем, постійно доглядала за ним, який через хворобу перебував у безпорадному стані, надавала йому матеріальну та іншу допомогу, ОСОБА_4 просила на підставі ст.1259 ЦК України визнати за нею право на спадкування за законом разом зі спадкоємцем першої черги.
Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 02 березня 2012 року позов ОСОБА_4 задоволено. Змінено черговість одержання права на спадкування після смерті ОСОБА_5 та визнано за ОСОБА_4, як спадкоємцем четвертої черги, право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 разом зі спадкоємцем першої черги ОСОБА_3
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив із доведеності факту проживання позивачки разом зі спадкодавцем однією сім'єю понад п'ять років та змінюючи черговість спадкування, суд прийняв до уваги фізичний стан спадкодавця, його вік та інші обставини, які вважав підставою для застосування ч.2 ст. 1259 ЦК України.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
До відносин спадкування необхідно застосовувати законодавство, що діяло на час відкриття спадщини, - норми Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року, що набрав чинності 01 січня 2004 року.
Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
За правилами ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Згідно зі ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Пленум Верховного Суду України в пункті 21 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Частиною 2 ст.1259 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
При цьому, поняття «тривалий час» - належить до оціночної категорії, суд повинен визначатися за його змістом, виходячи із засад розумності і справедливості.
Пленум Верховного Суду України в пункті 6 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду та піклування.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 більше п'яти років до смерті останнього проживали однією сім'єю та вели спільне господарство. Позивачка тривалий час надавала ОСОБА_5 різного роду допомогу, опікувалась ним, оскільки він в силу хвороби потребував цього.
Існування у ОСОБА_5 хвороб та незадовільний стан здоров'я підтверджується наявними в матеріалах справи довідками, що видані медичними установами (довідки Новобузької Центральної районної лікарні від 17 березня 2011 року та від 11 квітня 2011 року, згідно яких, ОСОБА_5 з 2004 року знаходився на диспансерному обліку з приводу серцево - судинного захворювання, неодноразово лікувався в терапевтичному відділенні лікарні, амбулаторно, консультативно оглядався обласним кардіологом), а також висновком експерта №160 від 02 лютого 2012 року.
За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав, які є підставою для зміни черговості спадкування позивачкою нарівні з спадкоємцем першої черги, якою є відповідачка.
Посилання ОСОБА_3 на відсутність безпорадного стану спадкодавця та допомоги йому з боку позивачки суперечать матеріалам справи та поясненням свідків, з яких вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 більше п'яти років спільно проживали та вели спільне господарство, а ОСОБА_5 мав хворобу серця та допомогу тривалий час надавала лише позивачка.
Доводи відповідачки стосовно того, що їй чинились перешкоди у спілкуванні з батьком, не можуть бути враховані при перегляді рішення, оскільки, по -перше, спадкоємці першої черги спадкують незалежно від того чи опікувались вони спадкодавцем чи ні; по-друге, зміна черговості пов'язується законом лише з тим, чи надавав допомогу та опікувався спадкодавцем спадкоємець іншої черги.
Отже, посилання на недоведеність фактів надання матеріальної допомоги чи іншого опікування не заслуговують на увагу, оскільки доказам, які підтверджують обставини, пов'язані з опікуванням, суд дав належну юридичну оцінку і вони не викликають сумнівів у своїй достовірності.
Враховуючи наведене, рішення суду є законним і обґрунтованим, а апеляційна скарга в межах її доводів, на підставі ст.308 ЦПК України, не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.303,308,313,315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 02 березня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий: Судді: