ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.12.12 р. Справа № 5006/25/142/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Донбасс-Інформ-Ресурси» про стягнення 18070 грн. 17 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Єлісєєва О.С. за довір.

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» (далі - ККП «Донелектроавтотранс») звернувся з позовом до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Донбасс-Інформ-Ресурси» (далі - ДП «Донбасс-Інформ-Ресурси») про стягнення заборгованості за електроенергію у розмірі 18070 грн. 17 коп., яка складається із:

- суми боргу за спожиту електричну енергію у розмірі 17137 грн. 26 коп. нараховану за період з грудня 2011 року по вересень 2012 року;

- суми пені у розмірі 932 грн. 91 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії за період з грудня 2011 року по вересень 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст.26,27 Закону України «Про електроенергетику», ст.ст. 20, 174, 193, 231-232 ГК України, ст.ст. 1, 3, 11, 16, 258, 625 ЦК України.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвали суду від 01.11.2012р. та 14.11.2012р., направлені відповідачу за адресою, зазначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила користування електричною енергією регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що 01.08.2003 року між ККП «Донэлектроавтотранс» і ДП України «Донбас-Інформ-Ресурси» був укладений договір № 22/73 на користування електричною енергією (далі - Договір, а.с. 6-9) та додаток до Договору від 06.08.2009 року (а.с.62), за умовами якого Позивач зобов'язується поставляти електричну енергію, а Відповідач вчасно оплачувати спожиту електричну енергію, а також виконувати інші умови, встановлені цим Договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору Відповідач зобов'язується оплачувати спожиту електричну енергію й потужність за розрахунковий період за тарифом і умовами Договору. Оплата проводиться на розрахунковий рахунок Позивача.

Згідно п. 4.5 Договору оплата за спожиту електричну енергію й потужність проводиться самостійно, не пізніше 30-го числа поточного місяця на підставі рахунків, які Відповідач одержує в бухгалтерії Позивача під розпис.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що у випадку несплати платежів у встановлений строк протягом 5-ти днів сторони керуються договірними зобов'язаннями, вимогами Правил користування електричною енергією в частині припинення подачі електроенергії, а за прострочення плати, нараховується пеня в розмірі 0,5 % від суми неоплачених платежів за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент оплати або відповідно до діючого законодавства України. Сума нарахованої пені включається в наступний платіжний документ і в сальдо розрахунків з Відповідачем.

Згідно п.8 Договору, його укладено на строк до 31.12.2004р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Як встановлено у судовому засіданні, позивач належним чином виконував свої зобов'язання та поставив відповідачу за період з грудня 2011 року по вересень 2012 року обсяг електричної енергії на загальну суму 19309,11 грн., що підтверджується актами прийняття-передавання робіт. Крім того, позивач оформив та направив відповідачу рахунки за період з грудня 2011 по вересень 2011 року за поставлену електроенергію, проте відповідач в порушення умов Договору несвоєчасно та не в повному обсязі сплатив вартість поставленої електроенергії у зв'язку з чим у ДП «Донбас-Інформ-Ресурси» виник борг перед постачальником у сумі 17137,26 грн.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення основної суми боргу у розмірі 17137 грн. 26 коп. підлягають задоволенню, оскільки вони є доказаними та обґрунтованими.

Крім стягнення суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 932 грн. 91 коп.

Відповідно до ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до приписів ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтями 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 932 грн. 91 коп. нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії за період з грудня 2011р. по вересень 2012 року.

Перевіривши розрахунок сум пені суд вважає їх арифметично вірними та обґрунтованими.

З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд вважає, що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін. За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги. Матеріали справи не містять доказів своєчасної повної оплати отриманої відповідачем електроенергії.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» до ДП «Донбасс-Інформ-Ресурси» є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, тому підлягають задоволенню в повному обсязі

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись статтями 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Донбасс-Інформ-Ресурси» про стягнення 18070 грн. 17 коп. - задовольнити порвністю.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Донбасс-Інформ-Ресурси» (86114, Донецька область, м. Макіївка, вул. Геологічна, 3, код ЄДРПОУ 36479470) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 39, код ЄДРПОУ 03328250) заборгованість за електроенергію у розмірі 18070 (вісімнадцять тисяч) грн. 17 коп., яка складається із:

- суми боргу за спожиту електричну енергію у розмірі 17137 грн. 26 коп. нараховану за період з грудня 2011 року по вересень 2012 року;

- суми пені у розмірі 932 грн. 91 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії за період з грудня 2011 року по вересень 2012 року.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Донбасс-Інформ-Ресурси» (86114, Донецька область, м. Макіївка, вул. Геологічна, 3, код ЄДРПОУ 36479470) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 39, код ЄДРПОУ 03328250) судовий збір у розмірі 1609 грн. 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 11 грудня 2012 року.

Повний текст рішення складено та підписано 14 грудня 2012 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.