Справа № 22ц-1767/ 2006 p.                                                      Головуючий у 1-й інстанції Конань В.І.

Категорія  40                                                                                Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.

УХВАЛА Іменем України

17 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати  в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого - Славгородської Н.П., суддів: Базовкіної Т.М., Мурлигіної О.Я., при секретарі Цвєтковій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за   апеляційною   скаргою відкритого акціонерного товариства „Суднобудівна верф „Меридіан" (далі - ВАТ „СВ „Меридіан") на рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 3 серпня 2006 року

за   позовом

ОСОБА_1 до ВАТ „СВ „Меридіан"

про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного

прогулу,

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ „СВ „Меридіан" про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач зазначав, що з 1980 р. працював у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1, наказом НОМЕР_1 звільнений на підставі п. З ст. 40 КЗпП України за систематичне порушення виробничої дисципліни. Вважає своє звільнення незаконним, оскільки відмова його від роботи 3 травня 2006 р. викликана невиплатою відповідачем заробітної плати за три останніх місяця роботи, а 4 травня 2006 р. невиконання трудових обов'язків пов'язано з відключенням енергопостачання, від нього не вимагали письмових пояснень і профком не дав згоди на звільнення.

Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 3 серпня 2006 р. ОСОБА_1 поновлено на роботі і на його користь стягнено з ВАТ „СВ „Меридіан" 3620 грн. 50 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В апеляційній скарзі представник ВАТ „СВ „Меридіан", посилаючись на неповне з'ясування обставин звільнення позивача з роботи, просить рішення суду скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи і перевіривши зазначені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі п. З ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бу-ти розірваний власником підприємства (установи, організації) або уповноваженим ним органом у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до цього працівника застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення або громадського впливу у встановленому для цього порядку.

Судом встановлено, що позивач з 1980 р. працював ІНФОРМАЦІЯ_1 у ВАТ «Меридіан». З травня і 4 травня 2006 р. позивач не приступив до роботи, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати.

Факт порушення трудових прав працівників товариства, в тому числі і позивача, підтверджується протоколом засідання профспілкового комітету від 5 травня 2006 р. (а.с.5-6), доповідними записками начальника цеху № 18 (а.с.13-14, 18-19).

Судом також встановлено, що згідно листа виконуючого обов'язки директора товариства від 4 травня 2006 р. дане підприємство було відключеним від електропостачання, що перешкоджало позивачу виконувати трудові обов'язки.

Саме враховуючи ці підстави, попередньої згоди на звільнення позивача з роботи профспілковий комітет не надав.

Встановивши зазначене, суд дійшов правильного висновку, що невиконання позивачем 3 і 4 травня 2006 р. трудових обов'язків мало місце з поважних причин, у зв'язку з чим профспілковий комітет не дав попередньої згоди на його звільнення, а тому у відповідача не було підстав для розірвання з позивачем трудового договору на підставі п. З ст. 40 КЗпП України.

Оскільки звільнення позивача за наведених обставин було незаконним, то суд першої інстанції обгрунтовано поновив його на роботі і у відповідності до ст. 235 КЗпП України стягнув на його користь з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути взяті до уваги, оскільки не спростовують висновків суду.

За такого колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням вимог процесуального та матеріального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Суднобудівна верф „Меридіан" відхилити, а рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від З серпня 2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.

Головуючий: Судді:

підпис підписи