Справа № 22ц -1384\2006 р. Головуючий у 1 інстанції Ямкова О.О.
Категорія 5 Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2006 року м. Миколаїв
колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Славгородської Н.П.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Базовкіної Т.М.,
при секретарі судового засідання Цвєтковій Ю.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
його представника ОСОБА_2,
відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 травня 2006 року
за позовом ОСОБА_1 до Кооперативу виробнича - комерційна фірма «Старт» (далі - Кооператив «ПКФ Старт»), ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визначення розміру частки в майні, визнання права власності на частку майна та її виділ,
ВСТАНОВИЛА:
14 червня 2005 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Кооперативу «ПКФ Старт» про виділ частки майна.
Він зазначав, що 30 вересня 1996 року прийнятий на роботу в Кооператив «ПКФ Старт», 1 жовтня 1996 року прийнятий в члени вказаного кооперативу, а 25 грудня 2002 року виключений з нього та звільнений з роботи. За договором купівлі - продажу від 29 листопада 1996 року відповідачем за 17040 грн. придбано приміщення, розташоване на першому поверсі будинку по вул. Декабристів, 38/1 в м. Миколаєві. 4560 грн. на покупку приміщення в грудні 1996 року та в січні 1997 року підприємству було передано ним. Виходячи з цього, він набув право власності на 26,76 % або 69,04 м.кв. цього майна, яке повинно йому передаватися при виході з членів кооперативу. Однак, відповідачі заперечують його право на частку майна.
В грудні 2005 року та в січні 2006 року позивач, посилаючись на тотожні обставини додатково просив визнати його частку в майні кооперативу та визнати за ним 25% у спірному приміщенні.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 травня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати за ним право власності на 25% майна відповідача.
ОСОБА_3, діючи від свого імені та від імені юридичної особи та ОСОБА_4 просять відхилити апеляційну скаргу у зв'язку з її необґрунтованістю.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставин та перевіривши їх доказами, колегія судців вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд повно і всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку зібраним по справі доказам та встановив, що позивач був членом Кооперативу «ПКФ Старт» з 1 жовтня 1996 року по 25 грудня 2002 року. Після виключення ОСОБА_1 з членів кооперативу, він отримав від останнього 4560 грн. внесених ним в 1996 - 1997 роках на витрати, пов'язані з придбанням юридичною особою спірного майна - приміщення за АДРЕСА_1. Встановивши зазначене, суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову про визнання права власності на частку вказаного приміщення та виділенні її в натурі.
Доводи апелянта суперечать обставинам справи та вимогам матеріального права.
Так, Законом «Про кооперацію в СРСР», що діяв на час виникнення спірних відносин, тобто на час виключення позивача з кооперативу, передбачалось, що власником матеріально - фінансових ресурсів виступав кооператив, оскільки таки ресурси становили основу його економічної діяльності. Майно, що було оформлене та придбане за рахунок внесків громадян, належало на праві приватної власності кооперативу ( ст. 7), та не могло передаватися при виключенні з виробничого кооперативу, колишньому його члену, у власність.
Таким чином, за Законом позивач не може отримати право власності на частку майна кооперативу.
Не передбачено такого і статутними документами Кооперативу «ПКФ Старт». Зокрема, в пунктах 3 та 5 статуту, як в редакції на час прийняття позивача в члени кооперативу, так і в редакції на час його виключення з кооперативу, вказано на можливість створення майна кооперативу за рахунок залучення грошей його членів. Однак, кошти підлягають поверненню, а основні та оборотні засоби придбані за такий рахунок не дають права власності членам кооперативу на придбане юридичною особою майно. При виході з кооперативу членам кооперативу виділяється частка заробітку (а не майна) від доходу кооперативу, який розподіляється за результатами господарчого року (а.с. 8-15,116 -117).
Доводи апелянта суперечать рішенням загальних зборів членів Кооперативу «ПКФ Старт», а саме, рішенню від 23 січня 1997 року про порядок повернення залучених коштів членам кооперативу, в тому числі ОСОБА_1 (а.с.78 -79, 69), та рішенню від 29 березня 2001 року про повернення цих коштів за рахунок прибутку підприємства. Вказані рішення не скасовані та є чинними (а.с. 81-82, 70). В свою чергу позивач, отримав повернені йому гроші ( а.с. 51-54).
Хибними є посилання апелянта на необхідність застосування Закону України «Про кооперацію» від 10 липня 2003 року, оскільки до спірних правовідносин повинно бути застосовано законодавство, що діяло на час виникнення спірних правовідносин, а не на час коли позивач, за його словами, дізнався про своє виключення з кооперативу. Більш того і цей Закон (ст. 12) не містить імперативних норм про повернення колишньому члену кооперативу, у разі його виходу з кооперативу, паю у вигляді майна. Як і ст. 166 ЦК України він передбачає визначення порядку видачі паю статутними документами.
Вказівки апелянта про незаконність обігу майнових сертифікатів та відсутність договору позики укладеному між ним та Кооперативом «ПКФ Старт» самі по собі не мають правового значення.
Виходячи з викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст.303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий: Судді: