Справа №22-ц-1695/06                                                                  Суддя першої інстанції Мадай С.І.

Категорія 11                                                   Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 жовтня 2006 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої                                                                 Буренкової К.О.,

суддів:                                                               Довжук Т.С., Козаченка В.І.

при секретарі судового засідання Негрун І.О., за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою представника закритого акціонерного товариства "АІСЕ Україна" (далі - ЗАТ "АІСЕ Україна")

на ухвалу судді Березанського районного суду Миколаївської області від 30 червня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до ЗАТ "АІСЕ Украї­на" про стягнення збитків, пов'язаних з неналежним виконанням угоди,

ВСТАНОВИЛА:

21 червня 2006 року ОСОБА_2 подав до Березанського районного суду вказану позовну заяву, вимагаючи стягнути з відповідача на свою користь 12047 грн. 89 коп. мате­ріальних збитків та 1600 грн. моральної шкоди, завданих неналежним виконанням угоди по придбанню автомобіля в кредит.

Ухвалою від 30 червня 2006 року суддя Березанського районного суду прийняв за­значений позов до провадження суду і відкрив провадження по такій справі.

Вважаючи, що при винесенні вказаної ухвали суддею порушені правила, встановлені ст. 112 ЦПК України про договірну підсудність, представник апелянта просив ухвалу суд­ді скасувати, а справу направити за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Вислухавши суддю - доповідача, пояснення сторін та дослідивши надані сторонами докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи оспорену ухвалу суддя виходив з того, що ч. 5 ст. 110 ЦПК України передбачає можливість для позивача подавати позов про захист прав споживача до суду за його місцем проживання.

Проте з таким висновком судді погодитись не можна, оскільки при цьому суддя не врахував правила, встановлені ст. 112 ЦПК України про договірну підсудність, яка перед­бачає, що сторони мають право письмово визначити територіальну підсудність справи, крім справ, для яких встановлена виключна підсудність.

Зі ст. 22 Додатку НОМЕР_1 до угоди про надання системи послуг, спрямованих на придбан­ня автомобіля через систему АВТОПЛАН, укладеної 01 липня 2002 року між ЗАТ "АІСЕ Україна" та ОСОБА_2 вбачається, що сторони письмово домовились про вирі­шення суперечок між ними в суді м. Києва за місцем знаходження ЗАТ "АІСЕ Україна".

Однак, постановляючи оспорену ухвалу, суддя не звернув належної уваги на вказану обставину, хоча це мало суттєве значення для вирішення питання про територіальну під­судність даної справи.

За таких обставин, судова колегія прийшла до висновку, що оспорена ухвала судді, відповідно до вимог ч. З ст. 312 ЦПК України, підлягає скасуванню. Керуючись ст. ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ЗАТ "АІСЕ Україна " задовольнити.

Ухвалу судді Березанського районного суду Миколаївської області від 30 червня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до ЗАТ "АІСЕ Украї­на" про стягнення збитків, пов'язаних з неналежним виконанням угоди скасувати, а справу повернути до того ж суду для виконання вимог ст. ст. 115, 122 ЦПК України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців.

Головуючий:   підпис

Судді:  підписи