Справа №1685ц/2006 p. Головуючий по 1-й інстанції Шаманська Н.О.
Категорія 40 Доповідач апеляційного суду Довжук Т.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої - Буренкової К.О., суддів : Козаченка В.І., Довжук Т.С,
при секретарі судового засідання Негрун І.О.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівна верф «Меридіан» (далі ВАТ «СВ «Меридіан»)
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 липня 2006 року за позовом
ОСОБА_1 до
ВАТ «СВ «Меридіан»
про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного
прогулу,
ВСТАНОВИЛА:
09 червня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ «СВ «Меридіан» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позивач зазначав, що з 1973 року знаходився з відповідачем в трудових відносинах та працював на посаді електрозварника. Наказом керівника товариства НОМЕР_1 його звільнено з роботи на підставі п.З ст. 40 КЗпП.
Звільнення вважає незаконним, оскільки, на його думку, воно проведено відповідачем з порушенням вимог ст.ст. 43,149 КЗпП.
Посилаючись на наведені обставини, позивач просив поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 липня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Постановлено поновити позивача на роботі на посаді електрозварника та стягнуто на його користь з відповідача 7572 грн. 64 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу без врахування сум, які підлягають сплаті як обов'язкові відрахування. Також з відповідача на користь держави стягнуто 75 грн. 72 коп. державного мита. Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.
В апеляційній скарзі представник товариства просить рішення суду скасувати, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовано дійсні обставини справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
На підставі п.З ст. 40 КЗпП трудовий договір може бути розірваний власником підприємства (установи, організації) або уповноваженим ним органом у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до цього працівника застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення або громадського впливу у встановленому порядку.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 1973 року працював електрозварником в товаристві.
Судом встановлено, що 3 травня і 4 травня 2006 року позивач не приступив до роботи, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати.
Факт порушення трудових прав працівників товариства, в т.ч. і позивача, підтверджується протоколом засідання профспілкою комітету від 5 травня 2006 року, доповідною запискою начальника відділу праці і заробітної плати, актом перевірки Територіальної державної інспекції праці у Миколаївській області НОМЕР_2, приписом цієї установи НОМЕР_3.
Судом також встановлено, що згідно листа в.о. директора товариства від 4 травня 2006 р. дане підприємство було відключено від електропостачання., що перешкоджало позивачу виконувати трудові обов'язки.
Крім цього, попередньої згоди на звільнення ОСОБА_1 з роботи профспілковий комітет із зазначених підстав також не надав.
Вирішуючи даний спір, суд в межах заявлених вимог, на підставі наданих сторонами доказів, прийшов до правильного висновку, що оскільки невиконання позивачем 3 та 4 травня 2006 року трудових обов'язків мало місце з поважних причин, попередньої згоди на його звільнення профспілковий комітет не дав, то у відповідача не було підстав для розірвання з ним трудового договору на підставі п.З ст. 40 КЗпП.
Оскільки звільнення ОСОБА_1 за наведених обставин було незаконним, то суд першої інстанції правильно поновив його на роботі і у відповідності до ст. 235 КЗпП стягнув на його користь з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, так як не спростовують висновків суду.
За такого колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням вимог процесуального та матеріального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ВАТ «Суднобудівна верф» «Меридіан» відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий: Судді: