Справа № 1369/2006р.                                   Головуючий   1      інстанції Димитрова В.І.

Категорія 36                                                    Доповідач   апеляційного суду Довжук Т.С.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої        -     Буренкової К.О., суддів: Козаченка В.І.,    Довжук Т.С,

при секретарі судового засідання  Негрун І.О.,

за участю позивачки                 ОСОБА_1,

представника позивачки   ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Ленінського районного суду   м. Миколаєва від    15 травня   2006 року за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_3

про зміну розміру аліментів на неповнолітню дитину та стягнення додаткових витрат,

ВСТАНОВИЛА:

13 лютого 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1/4 частини всіх видів заробітку на 300 грн. щомісячно до настання її повноліття. Також просила стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати в зв'язку з лікуванням доньки ОСОБА_4 у розмірі 100 грн. щомісячно.

Позивачка вказувала, що за рішенням Ленінського суду м. Миколаєва з відповідача на її користь на утримання доньки стягнути аліменти в розмірі 1/4 частині щомісячно всіх видів заробітку. Відповідач ухиляється від сплати аліментів і станом на 01 січня 2005 року існує заборгованість по аліментам в розмірі 4303 грн. їх неповнолітня донька ОСОБА_4 хвора, страждає численними захворюваннями, потребує у лікуванні, а також в реабілітаційних та профілактичних заходах, а крім того, в індивідуальній формі навчання.

Посилаючись на викладене, позивачка просила позов задовольнити.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 травня 2006 року позов задоволено. Постановлено стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 щомісячно по 300 грн. та щомісячно по 100 грн. на додаткові витрати. Виконавчій лист про стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини відкликано.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд. На думку апелянта, оскаржене рішення постановлено без з'ясування всіх обставин по справі та з порушенням норм процесуального і матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Суд першої інстанції, в межах заявлених позовних вимог про зміну розміру аліментів, повно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам, які були представлені сторонами, і дійшов правильного висновку про те, що відповідач як батько, зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття, інших утриманців він не має, стан здоров'я дозволяє сплачувати йому аліменти. Крім того, ОСОБА_3 має нерегулярний, мінливий дохід. Тому суд обгрунтовано задовольнив позов та стягнув з відповідача на утримання доньки аліменти по 300 грн. щомісячно до її повноліття.

Між тим, задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання неповнолітньої доньки, суд не в повної мірі врахував обставини справи і положення ст. 185 СК України.

Як вбачається з матеріалів справи, донька знаходиться на утриманні позивачки та проживає разом з нею (а.с. 13). Дитина хворіє та потребує постійного лікування у лікарні, санаторно - курортного лікування, індивідуальної форми навчання (а.с. 6,11,17).

Згідно вимог ч.2 ст. 185 СК України, додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Однак, всупереч вказаної норми закону, позивачкою не надані суду докази щодо реально понесених чи передбачених витратах на лікування доньки.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивачки додаткових витрат на утримання неповнолітньої доньки слід скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, якім в задоволенні цих вимог відмовити.

Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що суд належним чином його не повідомив про розгляд справи та розглянув справу в його відсутність є безпідставними.

Так, в судовому засіданні апеляційної інстанції позивачкою була надана копія телеграми, поданої 03 травня 2006 року у 56 відділення Телекомсервіса м. Миколаєва, що підтверджується квитанцією. Цією телеграмою відповідач викликався на 15-00 годин 15 травня 2006 року для участі в розгляді справи. Вказана телеграма була направлена судом за місцем проживання відповідача за підписом судді, що є належним повідомленням про час і місце судового розгляду.

Керуючись статтями 303, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 травня 2006 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на утримання доньки щомісячно 100 грн. додаткових витрат скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 100 грн. додаткових витрат щомісячно відмовити.

В іншій частині вказане рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий: Судді: