КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" грудня 2012 р. Справа№ 5011-1/9026-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Остапенка О.М.
Пономаренка Є.Ю.
за участю секретаря: Петров Д.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Амєліна О.О. ( за довіреністю)
від відповідача: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2012 р.
у справі № 5011-1/9026-2012 (суддя: Мельник В.І.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія
«Інго Україна»
до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»
про стягнення 11 433,56 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2012р. по справі № 5011-1/9026-2012 позов задоволено. Стягнуто з Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" суму заборгованості в розмірі 11 433 грн. 56 коп. -основного боргу, 1609 грн. 50 коп. - судового збору.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення від 23.02.2012р., скасувати, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. скаржник в апеляційній скарзі, зазначає, що заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування , поданні з порушенням строку, встановленого Законом України «Про обов'язкову страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування та його виплата збільшується на кількість днів такого прострочення. Оскільки документи необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування позивач надав відповідачу 25.05.2012р., а тому строк по сплаті страхового відшкодування у порядку регресу що не настав, отже, заявлені позовні вимоги є передчасними, а відповідно незаконними та необґрунтованими.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2012р., було прийнято до розгляду апеляційну скаргу Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» та призначено розгляд справи № № 5011-1/9026-2012 на 15.11.2012р.
15.11.12р., в судове засідання представники сторін не з'явились, причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегією суддів було відкладено розгляд справи на 12.12.2012р.
11.12.2012р. через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу, залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції буз змін.
12.12.2012р. у судове засідання представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування нори Господарського процесуального кодексу України").
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача, за наявними у справі доказами.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 09.12.2010 між ПрАТ "АСК "Інго Україна" (позивач) та ТОВ "Перша лізингова компанія" як страхувальником, було укладено договір страхування № 250514793.10, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки "Мітсубісі", державний номерний знак АА 3776 КН.
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/4156906, страховиком СТДВ "Гарантія" (відповідач), було забезпечено транспортний засіб -автомобіль марки "Порше Кайен", державний номерний знак АА 1213 КО.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.2011 в м. Києві на пр. Сталінграду сталася ДТП за участю транспортного засобу "Порше", державний номерний знак АА 1213 КО, під керуванням Данилюк А.О., та транспортного засобу "Мітсубісі", державний номерний знак АА 3776 КН, під керуванням Влазнєва Д.В.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 10.11.2011р., гр. Данилюк А.О. визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до звіту № 154 від 22.10.2011 про визначення матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, пошкодження транспортного засобу марки "Мітсубісі", державний номерний знак АА 3776 КН, внаслідок ДТП та калькуляції до нього визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 11 433,56грн., які були виплачені згідно платіжного доручення № 3862 від 25.04.2012 р.
Предметом спору в даній справі є стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 11 433,56 грн.
Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".
Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Стосовно доводів апелянта, про те що позов було подано передчасно, оскільки строк по сплаті страхового відшкодування у порядку регресу не настав, колегія суддів не приймає до уваги та вважає, їх необґрунтованими та такими що суперечать доказам, які містяться в матеріалах справи.
08.02.2012р. уповноваженим представником позивача було подано регресну вимогу до відповідача. 07.04.2012р. на адресу позивача було надіслано лист з проханням надати додаткові документи, які були надані відповідачу 23.05.2012р. Відповідно до ст. 36 Закону України „Про страхування" не передбачений строк для подання документів, які вимагав відповідач, а отже підстави для збільшення строку регресної вимоги відсутні. Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою 06.07.2012р. тобто пізніше ніж таке право виникає за законом.
Однак при винесенні рішення суд першої інстанції не врахував, що відповідно до Закону України п.12.1 «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту. Відповідно до страхового полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/4156906 від 20.04.2011р. (а.с.70) передбачена франшиза 1000 грн. на, що суд першої інстанції до уваги не прийняв.
На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає за можливе рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2012р. змінити та стягнути з відповідача в порядку регресу суму коштів в розмірі 10 433,56 грн. ( 11433,56 грн.-1000 грн. франшиза).
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу задовольнити частково, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2012р. по справі № 5011-1/9026-2012 змінити .
Керуючись ст. ст. 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» на рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2012р. по справі № 5011-1/9026-2012 задоволенити частково.
Рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2012р. по справі № 5011-1/9026-2012 змінити.
«Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (код ЄДРПОУ 21130899, адреса: 04070, м. Київ, вул. Костянтинівська 56, офіс 13) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (код ЄДРПОУ 16285602, адреса : 01054, м. Київ, вул.. Воровського 33) суму відшкодування в порядку регресу в розмірі 10 433,56 грн., судові витрати в розмірі 1468 грн. 67 коп. за подачу позовної заяви. У відшкодуванні 1000,00 грн. (франшиза) відмовити.
Видати наказ.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (код ЄДРПОУ 16285602, адреса : 01054, м. Київ, вул.. Воровського 33) на користь Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (код ЄДРПОУ 21130899, адреса: 04070, м. Київ, вул. Костянтинівська 56, офіс 13) судові витрати в розмірі 124 грн. 74 коп. за подачу апеляційної скарги»
В іншій частині рішення господарського суду міста Києва залишити без змін.
Видати наказ.
Видачу наказів доручити господарського суду міста Києва
Матеріали справи № 5011-1/9026-2012 повернути господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Руденко М.А.
Судді Остапенко О.М.
Пономаренко Є.Ю.