Справа №1764ц/2006 p.          Головуючий по 1-й інстанції: Коваль В.І.

Категорія 40                             Доповідач апеляційного суду: Кутова Т.З.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12   жовтня 2006 року   судова колегія   судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі :

головуючого Лисенка П.П.,

суддів Данилової О.О., Кутової Т.З.,

при секретарі судового засідання Негрун   І.О., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

ВАТ «Суднобудівна верф «Меридіан» на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 3    серпня  2006 p., ухвалене за позовом  ОСОБА_1 до ВАТ «Суднобудівна верф «Меридіан» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановила:

В травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Суднобудівна верф «Меридіан» (далі - товариство) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач зазначав, що зі вересня 1963 року працював у товаристві в якості збірника корпусів металевих суден. Наказом керівника товариства від 10 травня 2006 року його було звільнено з роботи за систематичне порушення трудової та виробничої дисципліни.

Звільнення вважає незаконним, оскільки, на його думку, воно проведено відповідачем з порушенням вимог ст.ст. 43, 149 КЗпП.

Посилаючись на наведені обставини, позивач просив поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 3 серпня 2006р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Постановлено поновити ОСОБА_1 на роботі збірником корпусів металевих суден та стягнуто на його користь з відповідача 4940 грн. 40 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

З відповідача на користь держави стягнуто 51 грн. державного мита.

Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовано дійсні обставини справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

На підставі п.З ст. 40 КЗпП трудовий договір може бути розірваний власником підприємства (установи, організації) або уповноваженим ним органом у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених

на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до цього працівника застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення або громадського впливу у встановленому для цього порядку.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 1 вересня 1963 року працював судозбірником в товаристві.

Судом встановлено, що 3 травня і 4 травня 2006 р. позивач не приступив до роботи, в зв'язку з порушенням відповідачем суттєвих умов праці, в тому числі і несвоєчасною виплатою заробітної плати.

Факт порушення трудових прав працівників товариства, в т.ч. і позивача, підтверджується протоколом засідання профспілкового комітету від 5 травня 2006 p., доповідною запискою начальника цеху, актом перевірки Територіальної державної інспекції праці у Миколаївській області НОМЕР_1, приписом цієї установи НОМЕР_2.

Судом також встановлено, що згідно листа в.о. директора товариства від 4 травня 2006 р. дане підприємство було відключено від електропостачання, що перешкоджало позивачу виконувати трудові обов'язки.

Крім цього, попередньої згоди на звільнення ОСОБА_1 з роботи профспілковий комітет із зазначених підстав також не надав.

Вирішуючи даний спір, суд в межах заявлених вимог, на підставі наданих сторонами доказів прийшов до правильного висновку, що оскільки невиконання позивачем 4 травня 2006 р. трудових обов'язків мало місце з поважних причин, попередньої згоди на його звільнення профспілковий комітет не дав, то у відповідача не було підстав для розірвання з ним трудового договору на підставі п.З ст. 40 КЗпП.

Оскільки звільнення ОСОБА_1 за наведених обставин було незаконним, то суд першої інстанції правильно поновив його на роботі і в відповідності до ст. 235 КЗпП стягнув на його користь з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, так як не спростовують висновків суду.

За такого колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням вимог процесуального та матеріального права, атому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ВАТ «Суднобудівна верф» «Меридіан» відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 3   серпня 2006 р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня її проголошення.

Головуючий: Судді: