Справа 22ц-1663/2006 року                    Головуючий 1-ї інстанції:   Шкірай Н.І.

Категорія 11                                             Судця - доповідач апеляційного суду: Кутова Т.З.

УХВАЛА Іменем України

2006   року    жовтня  місяця 12 дня   судова колегія   судової палати   в цивільних

справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого:                                               Лисенка П.П.,

суддів:                               Данилової О.О.,

Кутової Т.З.,

при секретарі:   Варміш О.С.,

за участю: позивача ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_2, розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні   в  м.   Миколаєві   цивільну  справу  за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 на рішення Корабельного    районного суду    м. Миколаєва   від 23   травня   2006 року постановлене по справі за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_2

про стягнення завдатку та відшкодування моральної (немайнової) шкоди

ВСТАНОВИЛА:

В березні   2006 року  ОСОБА_1 звернувся до суду  з позовною заявою  до     ОСОБА_3    про  стягнення     завдатку  та  моральної (немайнової) шкоди.

В позові зазначено, що в червні 2005 року ОСОБА_1 передав відповідачці 1000 доларів США завдатку в рахунок виконання зобов'язання по усному договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1. Факт передачі завдатку оформлено розпискою.

Посилаючись на те, що договір купівлі - продажу будинку так і не було укладено між сторонами з вини відповідачки, позивач просив стягнути з останньої на його користь 10100 грн. суми завдатку та додаткової суми в розмірі завдатку, а також 10000 грн. моральної (немайнової) шкоди. Також позивач просив присудити йому з відповідачки судові витрати та  додаткові витрати по справі.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 травня 2006 року позов задоволено частково. На користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 стягнуто 5050 грн. авансу та 1000 грн. моральної (немайнової) шкоди, 201 грн. судового збору та 360 грн. витрат на юридичну допомогу.

В апеляційній скарзі позивач просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що суд не вірно застосував норми матеріального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача та третьої особи, дослідивши докази по справі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Власником будинку АДРЕСА_1, відповідно до технічного паспорту, значиться ОСОБА_4(а.с. 23-26). Згідно з довідкою РАЦС Корабельного району м. Миколаївської ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (а.с. 27).

ОСОБА_1 та ОСОБА_3, сестра померлого, в липні 2005 року досягли усної домовленості про укладення в майбутньому, тобто після оформлення права власності в порядку спадкування за законом, договору купівлі - продажу вказаного жилого будинку. В рахунок платежів за договором купівлі-продажу будинку ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 1000 доларів США.

Суд першої інстанції, в межах заявлених вимог, повно та всебічно дослідив обставини справи, доказам, які надали сторони, дав належну оцінку і дійшов вірного висновку про наступне. Оскільки договір купівлі-продажу житлового будинку між сторонами не було укладено в установленому законом порядку з вини відповідачки, а тому і ніяких грошових зобов'язань у позивача перед відповідачкою не виникло, то спірна сума не може бути завдатком відповідно до вимог ст. 570 ЦК України, а є авансом. Тому суд обґрунтовано стягнув з відповідачки 5050 грн. як аванс, а також, враховуючи обставини справи, 1000 грн. моральної (немайнової) шкоди та розподілив судові витрати відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Вірними є також висновки суду про безпідставність вимог позивача щодо стягнення 202 грн. витрат на виготовлення технічного паспорту на будинок, оскільки такі витрати не обумовлені умовами договору між сторонами і не пов'язані з розглядом даної справи, виходячи з положень п. З ст. 79 ЦК України.

Посилання апелянта на понесені ним витрати в зв'язку з ремонтом будинку, не можуть бути взяті до уваги, оскільки позовні вимоги про відшкодування цих витрат не заявлялись, а для   даного спору вказані обставини не мають правових наслідків.

Виходячи з наведеного судова колегія вважає, що підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

Керуючись ст. ст. 301, 302, 305, 308 ЦПК України, судова колегія,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_1  - відхилити.

Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий: Судді: