ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 грудня 2012 р. Справа 9/82/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Балтака О.О., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участю представників сторін:

позивача : Дозорець О.В. довіреність б/н від 22.11.2012р. (представник)

відповідача : не з'явився

розглянувши в приміщенні суду справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд", код ЄДРПОУ 34951714 (пров. Театральний, 4, м. Харків, 61057)

до:Приватного акціонерного товариства "Шаргородський маслозавод", код ЄДРПОУ 00444576 (вул. Леніна, 284, м. Шаргород, Вінницька область, 23500)

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 42 347,70 грн.

ВСТАНОВИВ :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд" заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Шаргородський маслозавод" 42 347,70 грн., з яких 35 154,56 грн. - основного боргу; 1 599,24 грн. - пені, 320,73 грн. - відсотків річних; 5273,16 грн. - штрафу.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 05.11.2012р., за вказаним позовом, порушено провадження у справі № 9/82/2012/5003 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 11.12.2012р.

В судовому засіданні 11.12.2012р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В свою чергу, відповідач вимоги суду щодо забезпечення явки до суду уповноваженого представника, надання відзиву на позовну заяву та витребуваних документів не виконав, письмових пояснень з обґрунтуванням поважності причин невиконання вимог суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином. Зокрема, ухвалу суду про порушення провадження у справі від 05.11.2012р. було надіслано відповідачу рекомендованим листом, отримання якої відповідачем стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01212843, яке повернулось до суду 19.11.2012р.

Слід зазначити, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 05.11.2012р. надсилались відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою вказаною в позовній заяві (вул. Леніна,284, м. Шаргород, Вінницької обл., 23500), зазначена адреса ідентична тій, що вказана у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 20.11.2012 року.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 93 ЦК України, абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходженням юридичної особи - є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом (ч. 4 ст. 89 ЦК України). Отже, місцезнаходженням відповідача є адреса, зазначена у витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" обов'язок по внесенню змін відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, покладено на виконавчий орган юридичної особи.

Відповідно до чинного законодавства до повноважень господарського суду не віднесено розшук сторін у справі, у разі зміни їх місцезнаходження без внесення відповідних даних до ЄДР.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повно і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

01.10.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд" (Продавець) та Приватним акціонерним товариством "Шаргородський маслозавод" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 162ПТ-11, згідно п. 1.1. якого Продавець зобов'язався передати, а Покупець зобов'язався прийняти й оплатити газ скраплений вуглеводневий.

На виконання умов договору позивачем було здійснено поставку товару (газ скраплений вуглеводневий), що підтверджується такими документами:

- товарно-транспортною накладною та видатковою накладною від 01.07.2012 року № Пр-1201/07-3мк на суму 38 923,50 грн.. та довіреністю № 253 від 27 червня 2012 року;

- товарно-транспортною накладною та видатковою накладною від 06.07.2012 року № Пр-1206/07-3ва на суму 24 231,60 грн. та довіреністю № 258 від 02.07.2012 року.

Таким чином, загальна вартість відвантаженого газу скрапленого вуглеводневого, становить 63 155,10 грн.

Позивач виконав свої зобов'язання по договору належним чином.

Розділом 6 Договору встановлений порядок розрахунків.

Відповідно до п. 6.5 Договору, якщо Продавець здійснив відвантаження партії Товару до отримання попередньої оплати від Покупця, то Покупець зобов'язаний повністю оплатити відвантажений Товар на протязі 1 (одного) календарного дня від дати відвантаження Товару.

Восьмим розділом Договору встановлена відповідальність сторін.

Умовами пункту 8.2. Договору встановлено, що у разі якщо Покупець допустив прострочення по оплаті поставленого товару, Продавець має право стягнути з Покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості несвоєчасно сплаченого товару.

У разі якщо Покупець допустив прострочення по оплаті поставленого товару більш ніж на 15 календарних днів, Продавець має право стягнути з Покупця штраф у розмірі 5% від вартості несвоєчасно сплаченого товару, а у випадку якщо Покупець допустив прострочення по оплаті поставленого товару більш ніж на 30 календарних днів, Продавець має право стягнути з Покупця штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно сплаченого товару. Стягнення штрафів за цим пунктом Договору не припиняє нарахування пені встановленої у п. 8.2. Договору, (п. 8.3 Договору).

Відповідач зобов'язання по оплаті газу скрапленого вуглеводневого виконав частково, сплативши позивачу 28 000,54 грн..

06.09.2012р., з метою досудового урегулювання спору, позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 262 від 05.09.2012 р. з вимогою у триденний термін з моменту отримання претензій сплатити ТОВ "Пропан Трейд " суму боргу, пеню та штрафні санкції за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов'язань за Договором у розмірі 41 465,54 грн., проте останні залишилися без відповіді та задоволення.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд приймає до уваги наступні положення законодавчих актів.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

З урахуванням наведеного, суд вважає, що за обставин, які склалися правомірно та обґрунтовано стягнути з відповідача згідно договору купівлі-продажу № 162ПТ-11 від 01.10.11 р. 35 154,56 грн. боргу за отриманий та неоплачений товар.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 599,24грн. - пені, 320,73 грн. - відсотків річних; 5 273,16 грн. - штрафу, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Ч. 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором. Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно із ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Згідно з п. 8.2 договору відповідач повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано.

Відповідно до п. 8.3. договору, у випадку прострочення виконання зобов'язання більш ніж на 15 календарних днів, Продавець має право стягнути з Покупця штраф у розмірі 5% від вартості несвоєчасно сплаченого товару, а у випадку якщо Покупець допустив прострочення по оплаті поставленого товару більш ніж на 30 календарних днів, Продавець має право стягнути з Покупця штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно сплаченого товару.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши перерахунок заявлених до стягнення пені, відсотків річних, індексу інфляції та штрафу судом встановлено, що вказані розрахунки проведені позивачем в межах, передбачених законодавством, а тому позовні вимоги в частині стягнення 1 599,24грн. - пені, 320,73 грн. - відсотків річних; 5 273,16 грн. - штрафу, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу, пені, індексу інфляції, відсотків річних та штрафу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Судом з'ясовано, що при звернені до суду позивачем платіжним дорученням №8217 від 23.10.2012 р. зайво сплачено 67,50 грн. судового збору, а тому судовий збір у вказаному розмірі підлягає поверненню позивачу відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI.

Керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.4-5, 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Шаргородський маслозавод", код ЄДРПОУ 00444576 (вул. Леніна, 284, м. Шаргород, Вінницька область, 23500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд", код ЄДРПОУ 34951714 (пров. Театральний, 4, м. Харків, 61057) 35 154,56 грн. - основного боргу; 1 599,24 грн. - пені, 320,73 грн. - відсотків річних; 5 273,16 грн. - штрафу; 1 609,50 грн. - судового збору.

3. На підставі п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд" код ЄДРПОУ 34951714 (пров. Театральний, 4, м. Харків, 61057) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого судового збору в розмірі 67,50 грн. (судовий збір сплачено згідно платіжного доручення № 8217 від 23.10.2012 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи № 9/82/2012/5003 (а.с. 5)

4. Дане рішення засвідчене підписом судді та гербовою печаткою суду є підставою для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд" код ЄДРПОУ 34951714 (пров. Театральний, 4, м. Харків, 61057) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого судового збору в розмірі 67,50 грн. (судовий збір сплачено згідно платіжного доручення № 8217 від 23.10.2012 року.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення з гербовою печаткою надіслати позивача, копію рішення відповідачу з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 14 грудня 2012 р.

Суддя Балтак О.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (пров. Театральний, 4, м. Харків, 61057)

3 - відповідачу (вул. Леніна, 284, м. Шаргород, Вінницька область, 23500)