Справа № 22ц-1726/ 2006 p.                            Головуючий у 1 -й інстанції Подзігун Г.В.

Категорія 34                                                       Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.

РІШЕННЯ Іменем України

10 жовтня 2006 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого - Славгородської Н.П., судців: Базовкіної Т.М., Мурлигіної О.Я., при секретарі Цвєтковій Ю.В., за участю:

·     представника позивача ОСОБА_1,

·     відповідачки ОСОБА_2, її представника Лисенко B.C., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за  апеляційною   скаргою представника позивача ОСОБА_1на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 23 червня 2006 року за   позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2

про поділ майна, що є об 'єктом спільної сумісної власності подружжя,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2005 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Позивач зазначав, що з 1988 р. знаходиться з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу в 1998 р. ними була куплена на ім'я відповідачки квартира АДРЕСА_1, в якій вони проживали однією сім'єю. Після припинення подружніх стосунків відповідачка не визнає його права власності на квартиру.

Посилаючись на те, що зазначена квартира є спільною сумісною власністю подружжя і частки його та відповідачки є рівними, позивач просив поділити квартиру, визнавши за ним право власності на ^1/4 її частину.

Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 23 червня 2006 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи і положенням закону, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_3.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та відповідачку, дослідивши матеріали справи і перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові ОСОБА_3. про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, суд виходив з того, що позивач не надав доказів про придбання спірної квартири за сумісні гроші подружжя, квартира є особистою приватною власністю ОСОБА_2, оскільки була придбана за гроші, які їй були подаровані її матір'ю.

Проте з таким висновком погодитися не можна.

Згідно ст. ст. 60, 70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, у разі поділу якого частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, квартира АДРЕСА_1 була придбана на ім'я ОСОБА_2 під час перебування сторін в зареєстрованому шлюбі і спільного сумісного проживання. Після покупки квартири сторони з сином проживали в ній однією сім'єю.

Заперечуючи проти позову, відповідачка посилалася на те, що спірна квартира була куплена за гроші, які їй подарувала мати. Однак, належних доказів на підтвердження своїх доводів вона суду не надала.

Тоді як, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 60 СК України та ст. 61 ЦПК України тягар доказування відсутності в даному разі спільності майна подружжя покладається на того з подружжя, який заперечує спільність майна.

В судовому засіданні позивач не заперечував, що мати відповідачки давала гроші на придбання квартири, але для всієї сім'ї сторін (а.с.43). Крім того, як пояснила відповідачка, її мати повинна була в старості мешкати з ними (а.с.44).

Оскільки судом неправильно застосовані норми процесуального та матеріального права, які регулюють дані правовідносини, то у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню і ухваленню нового рішення про задоволення позову.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову з відповідачки належить стягнути на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору у сумі 71 грн. 81 коп.

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 23 червня 2006 р. скасувати {ухвалити нове рішення.

Розділити майно, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 71 грн. 81 коп. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України.

Головуючий: Судді: