Справа № 22а-614 Суддя по 1 -й інстанції: Жосан В.М.
Категорія: 38 Доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.
УХВАЛА
Іменем України
10 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої: Славгородської Н.П.,
суддів: Мурлигіної О.Я.,
Базовкіної Т.М.,
при секретарі судового засідання: Варміш О.С.,
за участю позивача ОСОБА_1, представників сторін ОСОБА_2, Воронової Г.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 липня 2006 p., ухвалену за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УМВС України у Миколаївській області про визнання права на перерахунок призначеної пенсії та покладення обов'язку здійснити перерахунок пенсії,
встановила:
10 січня 2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УМВС України у Миколаївській області про визнання права на перерахунок призначеної пенсії та покладення обов'язку здійснити перерахунок пенсії.
Позивач зазначав, що проходив службу в органах МВС України і був звільнений зі служби 1 липня 1985 р. Відповідачем йому була нарахована пенсія згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
На його думку, після запровадження для працівників міліції певних додаткових видів грошового забезпечення, його пенсія повинна бути обчислена із врахуванням:
- щомісячної надбавка в розмірі 100% грошового забезпечення, встановленої Указом
Президента України від 23 лютого 2002 р. №173 «Про посилення соціального захисту
військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (з
1 січня 2003 p.);
· щомісячної надбавки у розмірі 40% посадового окладу, встановленої Указом Президента України № 871/99 від 14 липня 1999 р. "Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців в збройних силах України" ( з 1 вересня 1999 р. по 31 грудня 2002 p.),
· щомісячної надбавки у розмірі 90% за безперервну військову службу, яка встановлена Указом Президента України від 5 травня 2003 р. за № 389/2003 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" (з 1 травня 2003 p.);
· щомісячної премії у розмірі 33,3% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 р. № 829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців" (з 1 березня 2001 p.).
Посилаючись на наведене, та на відмову відповідача зробити відповідний перерахунок пенсії, позивач просив визнати за ним право на перерахунок призначеної пенсії з урахуванням вказаних вище надбавок та доплат з часу їх запровадження та покласти на відповідача обов'язок здійснити відповідний перерахунок пенсії за 1999 р. - 2004 р.
В подальшому ОСОБА_1 доповнив свої вимоги і просив також зобов'язати провести перерахунок раніше призначеної пенсії, враховуючи, що йому кожного місяця відповідач недонараховує 5% пенсії, які повинні виплачуватись у зв'язку із звільненням через хворобу. Крім того, просив провести перерахунок пенсії за 2005 p., оскільки вважає неправильним виплату пенсії за цей період в розмірі 50%.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 липня 2006 р. у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати як незаконну та ухвалити нову. Апелянт посилається на те, що рішення ухвалене судом з порушенням вимог матеріального закону, який регулює пенсійне забезпечення працівників міліції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія судців вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Із матеріалі справи вбачається, що ОСОБА_1 у 1985 р. був звільнений зі служби з органів МВС України та отримує пенсію за вислугу років, виходячи із таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою перед звільненням; окладу за спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років.
Виходячи із положень ч.З ст. 63, ч.З ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб» (далі - Закон) і у відповідності до п. п. 6-8 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення і виплати пенсії, грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей», перерахунок раніше призначених пенсій особам офіцерського складу Збройних Сил України проводиться в разі підвищення розміру грошового утримання тих видів забезпечення, які пенсіонер отримував в період служби.
Встановивши наявність цих обставин, а також той факт, що заявник в період проходження служби не отримував, передбачених згаданими Указами надбавок і премії, суд обґрунтовано визнав правомірною відмову відповідача в перерахунку призначеної йому пенсії за минулий час, тобто до 1 січня 2005 р.
Доводи апелянта про те, що право на перерахунок пенсії виникло в нього з моменту набрання чинності вищезазначеними Указами Президента України не можуть бути враховані при перевірці законності оскаржуваної постанови, оскільки інше тлумачення цих нормативних актів суперечить змісту законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин.
Так, у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 15 квітня 2005 р. "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" зазначено, що законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 1 січня 2005 p., не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, котрі мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій.
Колегія судів вважає хибними і твердження апелянта на необхідність додатково підвищити розмір пенсії на 5% внаслідок звільнення його за хворобою, тому що це враховано при обчисленні ОСОБА_1 розміру пенсії відповідно до п. "а" ст. 12, п. "а" ст. 13 Закону і тому розмір його пенсії складає 73% від суми грошового забезпечення (а.с. 10-11).
Також безпідставними є вимоги щодо перерахунку пенсії з 1 січня 2005 р. в розмірі 100% грошового забезпечення, оскільки відповідно до п. 2 розд. II "Прикінцеві положення Закону № 1769-ІУ "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу внутрішніх справ та деяких інших осіб" особи, яким раніше було призначено пенсію згідно із Законом № 2262-ХП, з 1 січня 2005 р. мають право на перерахунок цих пенсій та виплату 50% від суми перерахованої пенсії, а з 1 січня 2006 р. - 100% цієї суми.
З врахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням вимог матеріального та процесуального закону, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 липня 2006 року - без змін.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий: підпис
Судді: підписи