Справа № 22а-543                                         Головуючий першої інстанції: Алєйніков В.О.

Категорія: 38                                                 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

УХВАЛА

Іменем   України

10 жовтня  2006 року                     колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Славгородської Н.П.,

суддів:           Мурлигіної О.Я.,

Базовкіної Т.М.,

при секретарі судового засідання:                                                                       Враміш О.С.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Воронцової Г.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві адміністративну справу за апеляційною скаргою   представника управління Міністерства внутрішніх справ

України в Миколаївській області за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Миколаївської області про визнання неправомірною відмови у призначенні пенсії за вислугу років,

встановила:

20 березня 2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України у Миколаївської області про визнання неправомірною відмови у призначення пенсії за вислугу років.

Позивач вказував, що з 12 лютого 1981 р. по 25 червня 1990 р. проходив службу в органах внутрішніх справ. З урахуванням періоду строкової служби у збройних силах та надстрокової служби в органах внутрішніх справ строк служби складає 17 років 12 днів. Крім того, позивач зазначав, що йому виповнилося 53 роки і його загальний трудовий стаж становить 26 років 9 місяців, а тому, як він вважає, має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно п. "б" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (далі - Закон).

Посилаючись на те, що відповідачем було відмовлено у призначення пенсії за вислугу років, позивач просив суд визнати неправомірною відмову відповідача у призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язати відповідача призначити таку пенсію.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 липня 2006 р. позов задоволено.

Постановлено визнати неправомірними дії УМВС України в Миколаївській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до вимог Закону та покладено обов'язок на відповідача призначити позивачеві таку пенсію з 1 лютого 2006 р.

В апеляційній скарзі представник позивача посилається на те, що висновки суду грунтуються на неправильному тлумаченні закону і просить постанову суду скасувати, ухвалити нову про відмову у позові.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на час звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугу років заявник досяг 53 років, мав біль 25 років загального трудового стажу, з яких 17 років - служба в органах внутрішніх справ.

З урахуванням наведених обставин та положень п. "б" ст. 12 Закону в редакції, яка діяла на час звернення за призначенням пенсії, суд вірно зробив висновок про те, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за вислугу років, а тому обґрунтовано визнав неправомірною відмову УМВС України в Миколаївській області у призначенні йому такої пенсії.

Що стосується доводів апеляційної скарги про безпідставність вимог заявника призначити йому пенсію за вислугу років, оскільки на час звільнення зі служби позивач не досяг віку 45 років і не мав відповідного трудового стажу, як, на думку апелянта, вимагає п. "б" ст. 12 Закону, то таке тлумачення правової норми є помилковим. Так, зазначений пункт Закону в редакції від 7 березня 2002 р. передбачає, що право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба. Тобто закон не передбачає, що саме на час звільнення особа повинна досягти 45 років.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст. ст. 195, 199, 200, 206 КАС України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника УМВС України в Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 липня 2006 року - без змін.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий: Судді: