Справа № 22-а-492/2006р.                Головуючий     1-й     інстанції    Алейніков В.О.

Категорія 19                               Судья-доповідач апеляційного суду ДовжукТ.С.

УХВАЛА

09  жовтня 2006 року колегія  суддів  судової палати  в  цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої     -        Буренкової К.О., суддів: Козаченка В.І., Довжук Т.С,

при секретарі судового засідання Цвєтковій Ю.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за

апеляційною скаргою Управління Служби безпеки України в Миколаївській області (далі- УСБ України в Миколаївській області)

на окрему ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 липня 2006 року за скаргою ОСОБА_1 до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Миколаївського обласного Управління юстиції

(далі - підрозділ примусового виконання рішень відділу ДВС Миколаївського ОУЮ)

про визнання дій державного виконавця неправомірними, скасуванні постанови

про зупинення виконавчого провадження та про зобов 'язання державного

виконавця виконати рішення суду,

ВСТАНОВИЛА:

28 листопада 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Миколаївського ОУЮ про визнання дій державного виконавця неправомірними, скасуванні постанови про зупинення виконавчого провадження від 26 червня 2006 року та про зобов'язання державного виконавця виконати рішення суду.

Позивач вказував, що рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 грудня 2004 року його скарга про визнання відмови УСБ України в Миколаївській області про призначення пенсії за вислугою років неправомірною та зобов'язання призначити вказану пенсію задоволена. 24 травня 2005 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, але 26 червня 2005 року виконавче провадження було зупинено на підставі того, що державний виконавець звернувся до суду за роз'ясненням вказаного рішення суду. Останню постанову він отримав 18 листопада 2005 року і крім того, йому стало відомо, що подання про роз'яснення рішення суду до Центрального суду не надходило та не розглядалося.

Посилаючись на вказане, ОСОБА_1 просив скаргу задовольнити.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 червня 2006 року УСБ України в Миколаївській області зобов'язано, відповідно до вимог ч. 1 ст. 267 КАС України, подати звіт про хід виконання рішення суду від 27 грудня 2004 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії УСБ України в Миколаївській області щодо призначення пенсії, а окремою ухвалою того ж суду від 13 липня 2006 року, на підставі ч. 2 ст. 267 КАС України, доведено до відома прокурора Миколаївської області про виявлені факти порушення законодавства з метою вирішення ним питання про порушення кримінальної справи за навмисне невиконання рішення Центрального суду м. Миколаєва від 27 грудня 2004 року.

В апеляційній скарзі УСБ України в Миколаївській області просить окрему ухвалу суду від 13 липня 2006 року скасувати та закрити провадження по справі. На думку апелянта, окрема ухвала суду не відповідає чинному законодавству.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 104 КАС України, з адміністративним позовом має право звернутися особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Як вбачається з тексту скарги (ах. 30-31), позивач оскаржує рішення державного виконавця по виконавчому документу, виданому судом загальної юрисдикції на судове рішення від 27 грудня 2004 року, що згідно зі ст. 181 КАС України розглядається в порядку цивільного судочинства відповідно до розділу 7 ЦПК України.

Між тим, суд на зазначене не звернув увагу, зробив висновки, що не відповідають обставинам справи та постановив окрему ухвалу з питання, яке позивачем не порушувалося.

Таким чином, суд порушив норми матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог ч. З ст. 198 КАС України є підставою для скасування окремої ухвали суду та постановлення нової ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи в порядку розділу 7 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 195,198,199,206 КАС України, колегія судців

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу УСБ України в Миколаївській області задовольнити частково.

Окрему ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 липня 2006 року скасувати, а справу направити до вказаного суду для продовження розгляду справи в порядку розділу 7 ЦПК України.

Ухвала  набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України  протягом одного місяця.

Головуючий: Судді: