ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.12.2012 року Справа № 19/5005/7305/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Прудніков В.В. (доповідач)
суддів: Орєшкіної Е.В., Широбокової Л.П.
Секретар судового засідання Єрьоміна К.В.
За участю представників сторін:
від відповідача-1: Шляєв І.В., представник, довіреність №80 від 01.01.12;
від відповідача-2: Черняєв О.М., представник, довіреність №003 від 09.04.12;
від відповідача-2: Свириденко Д.І., представник, довіреність №007 від 31.12.11;
від позивача: Бойко Н.Л., представник, довіреність №197-4016 від 19.04.11;
Розглядається апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Істек" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2012р. у справі №19/5005/7305/2012
за позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів",
до відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек", м. Донецьк
про стягнення 6 865,01 грн.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2012р. (суддя Петренко І.В.) позовні вимоги задоволено повністю відносно відповідача-2.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек", м.Донецьк, на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м.Нікополь, 6865 грн. 01 коп. збитків, заподіяних несхоронним перевезенням вантажу та суму 1609 грн. 50 коп. судового збору.
В частині позовних вимог відносно відповідача-1 в позові відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТЕК" звернулося з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене рішення суду скасувати, прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек", м. Донецьк в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу, публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" відзив на апеляційну скаргу не надало.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТЕК" по залізничній накладній № 49843865 у вагоні № 66374737 на адресу Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" відвантажено коксовий горішок у вологому стані.
При видачі вантажу на станції призначення встановлено нестачу у кількості 4300 кг на загальну суму 6865, 01 грн.
У зв'язку з виявленням у вагоні № 66374737 нестачі вантажу, складено комерційні акти на станції Ясинувата № №БН 698040/63/75 від 02.04.12р., на станції Нікополь №АА № 042119/74 від 06.04.12р. та акти про технічний стан вагонів № 6 від 05.04.12р.та № 11 від 01.04.12р.
Відповідно до зазначених комерційних актів (аркуші справи 9, 32) у вагоні № 66374737 вантаж погружено навалом, вище рівня бортів на 200-300 мм, навантаження нерівне, холмоподібне, поверхня вантажу маркована, крім воронкоподібного поглиблення над 1-2 люками розміром 1600мм х 1200мм х 1500мм, зліва неповне прилягання 1-го люка до поперечної балки, зазор 40 мм, закладений шматтям. За результатами комісійного зважування на 100 тонних тензометричних вагах виявлено менше проти документів на 4300 кг горішка коксового, який у вагоні вміститися міг.
Відповідно до актів про технічний стан вагону № 11 від 01.04.12р., складеного на станції Ясинувата Дніпропетровської залізниці, та № 6 від 05.04.12р., складеного на станції Нікополь Придніпровської залізниці, спірний вагон у технічному стані справний, зліва не щільне прилягання 1-го люка до поперечної балки, щілина 40 мм, можлива втрата вантажу. Експлуатаційний знос по старому. Відправник зазор бачити міг, заходів не вжив.
Статтею 314 Господарського кодексу України встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
Згідно зі ст. 110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Відповідно до ч. 1 статті 31 Статуту залізниць України, п. 3.9 Роз'яснень Вищого господарського суду № 04-5/225 від 29.09.2008р., залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Залізницею порушенно зазначену норму статуту, подано під навантаження вагони з наявністю зазорів, неповного прилягання 1-го люка до поперечної балки, тобто непридатний до перевезення спірного вантажу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов.
Згідно зі ст. 917 Цивільного кодексу України, відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.
Незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні).
Частиною 5 ст. 31 Статуту визначено, що придатність вагону для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.
По спірній відправці завантаження вагонів здійснювалось засобами вантажовідправника, тому відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні повинен був визначити відповідач-2.
Перед завантаженням відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.
У разі навантаження у вагон відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню вантажу під час перевезення, такі заходи розробляються відправником окремо для кожного виду вантажу (п.6 Правил перевезень вантажу у вагонах відкритого типу).
Як вбачається з матеріалів справи, а саме комерційних актів АА№42119/74 від 06.04.12р, № 698040/63/75 від 02.04.12р., актів про технічний стан вагону № 11 від 01.04.12р., № 6 від 05.04.12р, вагон № 66374737 в технічному відношенні був справним, разом з тим непридатним для перевезення вантажу дрібних фракцій. Відсутність маркування та поглиблення мали місце над люком, який не щільно прилягав до поперечної балки, мались зазори розміром 40 мм. Вантажовідправник міг бачити непридатність вагону в комерційному відношенні для перевезення цього вантажу, однак від завантаження вагону не відмовився, заходів, які б унеможливлювали втрату вантажу не здійснив.
Виходячи з викладеного, слід визнати, що нестача вантажу мала місце з вини як перевізника, який подав під завантаження вагон непридатний для перевезення спірного вантажу, так і вантажовідправника, який не прийняв необхідних заходів для запобігання видуванню, просипанню вантажу, не відмовився від завантаження вагону, непридатного для перевезення вантажу у комерційному відношенні.
За даних обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано звільнив перевізника від відповідальності за нестачу вантажу, яка повинна бути покладена як на Державне підприємство "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ так і на Товариство з обмеженою відповідальністю "Істек", м. Донецьк
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2012р. зміні. Вартість нестачі вантажу підлягає стягненню у рівному співвідношенні як с першого так і з другого відповідача, тобто по 3432,51 грн. з кожного.
Керуючись ст.ст.103 -105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2012р. у справі №19/5005/7305/2012 - задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2012р. у справі №19/5005/7305/2012 - змінити.
Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" 3432,51 грн. збитків, заподіяних несхоронним перевезенням вантажу, а також 804, 75 грн. судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек", м. Донецьк на користь позивача 3432,51 грн. збитків, заподіяних несхороним перевезенням вантажу, а також 804, 75 грн. витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек", м. Донецьк 402, 38 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Наказ господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2012 року по справі № 19/5005/7305/2012 року, виданий на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2012р. визнати таким, що не підлягає виконанню.
Доручити господарському суд Дніпропетровської області видачу наказів.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у строки та порядку визначеному ст. 110 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Прудніков
Суддя Л. П. Широбокова
Суддя Е.В. Орєшкіна
Повний текст складено
та підписано 11.12.12