Справа № 22ц-1666/ 2006 p. Головуючий у 1 -й інстанції Шкірай М.І.
Категорія 43 Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.
РІШЕННЯ Іменем України
03 жовтня 2006 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого - Славгородської Н.П., суддів: Базовкіної Т.М., Мурлигіної О.Я., при секретарі Цвєтковій Ю.В., за участю:
- позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою приватного підприємця (далі - ПП) ОСОБА_3 на рішення Корабельного районного суду міста Миколаєва від 25 травня 2006 року
за позовом
ОСОБА_1 до ПП ОСОБА_3
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позивач зазначав, що 26 квітня 2005 р. між ним та відповідачем був укладений договір НОМЕР_1 про виготовлення та встановлення вікон і дверей. 23 травня 2005 р. були встановлені три вікна і одні двері. Оплата за договором була проведена ним в повному обсязі в день встановлення виробів. Роботи по установленню були проведені неякісно: одне підвіконня було набагато укорочено, а замок для дверей не підійшов в отвір. В послідуючі дні замок був встановлений, але двері не зачинялися. На його неодноразові звернення по усуненню недоліків приїздили спеціалісти відповідача, які пошкодили лицьову частину дверей. Відповідач визнав пошкодження дверей, але не усунув пошкоджень до теперішнього часу. Такими діями відповідача йому заподіяна моральна шкода.
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача у відшкодування матеріальної шкоди: 6006 грн. за прострочку виконання робіт по встановленню замка з 21 червня по 28 вересня 2005 p., 650 грн. зменшення вартості дверей, 250 грн. вартості відновлення оздоблювальних робіт в області дверей, 40 грн. зменшення вартості підвіконня, а також 1000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Корабельного районного суду міста Миколаєва від 25 травня 2006 р. позов задоволено частково, стягнено на користь ОСОБА_1 з ПП ОСОБА_3 6006 грн. за прострочку виконання робіт, 650 грн. зменшення вартості дверей, 40 грн. зменшення вартості підвіконня і 1000 грн. моральної шкоди.
В апеляційній скарзі ПП ОСОБА_3, посилаючись на необґрунтованість та незаконність рішення суду, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача і його представника, дослідивши матеріали справи і перевіривши зазначені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 квітня 2005 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір НОМЕР_1 на поставку та установлення вікон і дверей (а.с. 11). 23 травня 2005 p. при виконанні робіт по установці одне підвіконня було укорочено на 200 мм (а.с.ЗЗ).
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач пояснив, що виявив цей недолік у наступний день. Однак, до 23 грудня 2005 р. позивач не пред'являв до відповідача претензій з приводу неякісного виконання робіт по установці підвіконня.
Таким чином, позивач пропустив встановлений п. 4 ст. 13 Закону України від 12 травня 1991 р. „Про захист прав споживачів", який діяв на час виникнення правовідносин по даній справі, шестимісячний строк для пред'явлення претензії відносно зазначеного недоліку.
Вирішуючи позовні вимоги про зменшення вартості підвіконня суд не врахував вимоги вказаного закону та необгрунтовано їх задовольнив.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення в цій частині підлягає скасуванню і ухваленню нового рішення про відмову в задоволенні вказаний позовних вимог.
Згідно п. 7 ст. 14 Закону України „Про захист прав споживачів" у редакції Закону від 10 січня 2002 p., яка діяла на час даних правовідносин, за кожний день затримки усунення недоліків понад установленого строку (14 днів) споживачу виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості товару.
Встановивши, що відповідачем були порушені строки усунення недоліків дверей, суд прийшов до вірного висновку про те, що позивач має право на стягнення неустойки в розмірі одного відсотка від вартості дверей.
Разом з тим, визначаючи її розмір за період з 6 червня по 15 вересня 2005 p., суд помилково зазначив у рішенні 6006 грн. Розмір неустойки за вказаний період буде складати 2006 грн. (2002х1%х100).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що роботи по усуненню недоліків дверей робітники відповідача проводили за узгодженням з позивачем у час знаходження його вдома. У вказаний період позивач знаходився на стаціонарному лікуванні протягом 22 днів і був відсутній вдома (а.с.44), а тому колегія суддів вважає, що вказана кількість днів підлягає виключенню з часу затримки усунення недоліків.
Виходячи із зазначеного, розмір неустойки, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, буде складати за 78 днів 1561 грн. 56 коп.
Задовольняючи позовні вимоги про зменшення вартості дверей на 650 грн. в зв'язку з пошкодженням імпосту, яке мало місце у вересні 2005 p., суд виходив з того що вартість пошкодженої частини дверей складає 1/3 частину вартості дверей.
Між тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що за наявністю такого недоліку покупна ціна дверей зменшилася на 650 грн.
Оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження вказаної суми, то колегія суддів вважає необхідним взяти до уваги надані відповідачем відомості про вартість імпоста, яка складає 92 грн., а також вартість робіт по заміні імпоста - 20 грн. (а.с. 17).
Враховуючи викладене, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду у вказаній частині позовних вимог підлягає зміні.
Рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди у сумі 1000 грн. ухвалено у відповідності до ст. 24 Закону України „Про захист прав споживачів" та п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" з послідуючими змінами і судова колегія не вбачає підстав для його скасування.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про відсутність законних підстав у позивача на зменшення вартості пошкоджених дверей, стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди не ґрунтуються на нормах закону та спростовуються матеріалами справи.
Судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат на підставі ст. 88 ЦПК України. Оскільки задовольняються вимоги позивача на суму 1673 грн. 56 коп. та вимоги про відшкодування моральної шкоди, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню 59 грн. 50 коп. (51+8,50) судового збору. Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Корабельного районного суду міста Миколаєва від 25 травня 2006 р. в частині позовних вимог про зменшення вартості підвіконня скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.
В задоволенні позовних вимог про зменшення вартості підвіконня відмовити.
Вказане рішення в частині позовних вимог про стягнення неустойки за затримку усунення недоліків і про зменшення вартості пошкоджених дверей змінити, стягнувши на користь ОСОБА_1 з приватного підприємця ОСОБА_3 1561 грн. 56 коп. неустойки за затримку усунення недоліків і 112 грн. зменшення вартості пошкоджених дверей.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_3 59 грн. 50 коп. судового збору.
В частині відшкодування моральної шкоди зазначене рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України.