Справа № 22ц-1652/ 2006 p.                              Головуючий у 1-й інстанції Самчишина Н.В.

Категорія 15                                                         Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.

РІШЕННЯ Іменем України

03 жовтня 2006 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого - Славгородської Н.П., суддів: Базовкіної Т.М., Мурлигіної О.Я., при секретарі Цвєтковій Ю.В., за участю:

·        позивача ОСОБА_1,

·        представників відповідача Надіч Н.Д., Дяченко Л.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за  апеляційною  скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Сінтез" (далі

- СТОВ „Сінтез") на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 11 липня 2006 р.

за  позовом

ОСОБА_1 до СТОВ „Сінтез"

про стягнення заборгованості по орендній платі,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СТОВ „Сінтез" про стягнення 2175 грн. 36 коп. заборгованості по орендній платі за 2003-

2005  роки згідно договору оренди, укладеному між його батьком ОСОБА_2 та

відповідачем 1 липня 2000 р. та за використання у вказаний період земельної частки

(паю) його матері ОСОБА_3, посилаючись на те, що він отримав свідоцтво про

право на спадщину після своїх батьків і державний акт на їх земельні ділянки.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 11 липня

2006  р. позов задоволено частково, стягнено з СТОВ „Сінтез" на користь позивача

1678 грн. 20 коп. безпідставно отриманого доходу і 62 грн. 49 коп. судових витрат.

В апеляційній скарзі представник СТОВ „Сінтез" просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення лише 386 грн. 70 коп. орендної плати за договором оренди, укладеним товариством і ОСОБА_2, в задоволенні інших позовних вимог відмовити. Апелянт посилається на те, що рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і перевіривши зазначені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Суд встановивши, що відповідачем використовувалась земельна частка (пай) розміром 5,97 умовних кадастрових гектарів, яка належала матері відповідача ОСОБА_3 на підставі сертифікату, без укладення з нею договору оренди, прийшов до правильного висновку про те, що з відповідача підлягає стягненню безпідставно отриманий доход виходячи з розміру встановленої за договорами оренди орендної плати.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду відносно використовування земельної частки (паю) ОСОБА_3 Позивачу на підставі свідоцтв про право на спадщину після смерті батьків видано державний акт на право власності на земельну ділянку, яка знаходиться в користуванні відповідача.

Разом з тим, суд при визначенні розміру орендної плати помилково виходив з суми 543 грн. 84 коп. річної орендної плати.

Згідно наданої відповідачем довідки (а.с.41) орендна плата за 2003-2005 р. становила 1657 грн. 40 коп. (323,82+847,58+486), яка і підлягає стягненню з відповідача за використовування земельної частки (паю) матері позивача.

Також не можна погодитися з висновком суду про те, що договір оренди земельної частки (паю), укладений 1 липня 2000 р. між батьком позивача ОСОБА_2 та відповідачем, є недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначений договір оренди визнавався та виконувався сторонами договору і ніхто його не оспорював у судовому порядку, а тому суд вийшов за межі позовних вимог. Крім того, Законом України від 2 жовтня 2003 р. викладена нова редакція Закону України „Про оренду землі", в ст. 14 якого зазначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно зазначеної вище довідки відповідача за 2003-2005 роки Пікуленку В.І. була нарахована орендна плата у сумі 1657 грн. 40 коп., отримано ним та позивачем 1041 грн. (250+452+339) з врахуванням податку, а тому заборгованість за вказаний період по орендній платі з відрахуванням податку складає 536 грн. 27 коп. (1657,4-1041)х13%), яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ст. 527 ЦК України.

З зазначених підстав, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду в вказаній частині підлягає зміні.

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Сінтез" задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 11 липня 2006 р. змінити.

Виключити з мотивувальної частини рішення висновок суду про недійсність договору оренди земельної частки (паю), укладеному 1 липня 2000 р. між ОСОБА_2 і СТОВ "Сінтез".

Стягнути на користь ОСОБА_1з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Сінтез" 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 27 коп. заборгованості по орендній платі та 1657 (тисячу шістсот п'ятдесят сім) грн. 40 коп. безпідставно отриманого доходу.

В іншій частині вказане рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України.