Справа № 0616/5283/12
РІШЕННЯ
Іменем України
05 грудня 2012 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді……Літвин О.О.
при секретарі…………Гром Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
06.11.2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив розірвати шлюб, укладений між ними 04.06.2011 року, від якого мають неповнолітню доньку. В обґрунтування позову зазначає, що з відповідачем мають різні погляди на права та обов'язки подружжя. Вважає, що їх шлюб остаточно припинив існування, поновлення подружніх відносин неможливе. Дитину просив залишити на вихованні з відповідачем.
Сторони в судове засідання не прибули.
До суду надіслали письмові заяви, в яких просили справу розглянути у їх відсутності. Позивач позовні вимоги підтримав, відповідач -не заперечила щодо розлучення.
Дослідивши надані докази по справі, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, шлюб може бути розірвано, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання сторін і збереження сім'ї неможливе.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 04.06.2011 року /а.с.6/, від якого мають неповнолітню доньку -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.7/.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, добровільність шлюбу -одна з основних його засад. Різниця в поглядах на права та обов'язки подружжя, відсутність взаєморозуміння призвели до поступового погіршення взаємовідносин і до фактичного припинення шлюбних стосунків між сторонами. Перебуваючи у шлюбі, вони не змогли створити міцної сім'ї, про що свідчить той факт, що спільно вони не проживають і не підтримують шлюбних відносин, які поновлювати наміру не мають.
Згідно ч. 3 ст. 109 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
За таких обставин суд приходить до висновку, що сім'я розпалася остаточно. Шлюб існує лише формально і його збереження суперечило б інтересам сторін, що має суттєве значення для них та їх дитини, тому є підстави для розірвання шлюбу.
Отже, позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Згідно принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитина не повинна, крім випадків, коли є виключні обставини, бути розлученою з матір'ю. Відтак, неповнолітню доньку суд залишає на виховані з відповідачем. Важливо зазначити, що визначення місцем проживання неповнолітньої дитини місця проживання одного з батьків зовсім не означає, що другий з батьків позбавляється права брати участь у вихованні і житті дитини.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст..ст. 104, 105, 109, 110, 112, 157 Сімейного кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянами України, зареєстрований 04.06.2011 року виконавчим комітетом Вірлянської сільської ради Баранівського району Житомирської області, актовий запис № 10, розірвати.
Дочку -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити на вихованні з ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення або з дня отримання його копії.
Головуючий О.О.Літвин