Справа №0908/3707/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.11.2012 р.

м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого-судді Онушканич В. В.

секретаря Танчук М. С.,

з участю представника позивача Долинки О.А.

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника служби у справах дітей Бідюк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, третя особа: служба у справах дітей Калуської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вищенаведеним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що 11.06.2008 року ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № IFK0GА0000000016, на підставі якого останній отримав кредит в сумі 29072,43 доларів США на термін до 10.06.2018 року із сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 15,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. Боржник ОСОБА_2 порушив умови договору і станом на 29.03.2012 року має заборгованість: по несплаченому кредиту в сумі 24844,09 доларів США, по несплачених процентах за користування кредитом -9547,49 доларів США, по комісії за користування кредитом -1800,53 доларів США, пеня 9978,87 доларів США, щтраф (фіксована частина) -31.31 доларів США, штраф 9 процентна складова) -2308,55 доларів США. Загальна сума заборгованості по даному кредитному договору складає 48510,84 доларів США. Така ситуація призвела до збитків позивача, які мають вираз у залученні ним вільних коштів до страхового резерву, створенного в забезпечення простроченої заборгованості позичальника та нести витрати по статі податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів.

В забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_5 11.06.2008 р. було укладено договір іпотеки, відповідно до якого остання надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру загальною площею 92,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Тому позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити відповідачів, які зареєстровані та проживають у зазначеній квартирі.

Представник позивача, в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав наведених в самій позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_7 і ОСОБА_6, яка також являється законним представником малолітньої ОСОБА_8, в судове засідання не з'явилився, проте подали до суду заяви, в яких заперечили проти позову і просять розгляд справи провести без їхньої участі.

Відповідач ОСОБА_2, який водночас являється представником відповідачки ОСОБА_5, в судовому засіданні визнав позов в частині стягнення на предмет іпотеки, а в частині виселення відповідачів заперечив, посилаючись на те, що згадана квартира являється єдиним житлом для нього та його сім'ї.

Представник відповідача -адвокат ОСОБА_3 підтримав позицію свого довірителя і додатково наголосив, що в спірній квартирі окрім дорослих членів сім'ї проживає і малолітня дитина. Враховуючи зазначене і положення Конвенції про права дитини просив відмовити в задоволенні позову в частині виселення.

Представник третьої особи -служби у справах дітей Калуської міської ради посилаючись на положення Законів України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей»та «Про охорону дитинства»просила відмовити в задоволенні позову в частині виселення відповідачів, оскільки в заставній квартирі проживає малолітня ОСОБА_8

Суд, вислухавши сторін, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, вважає позов підставним та таким, що підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.

11.06.2008 року ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № IFK0GА0000000016, згідно якого банк зобов'язався надати позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу чи/або перерахування на рахунок, в свою чергу позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки та винагороди в зазначені в договорі строки (а.с. 7-9)

З розділу 8-го зазначеного кредитного договору вбачається, що позичальник отримав кредит в розмірі 29072,43 доларів США на строк з 11.06.2008 р. по 11.06.2018 року зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,25 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом щомісяця в період сплати з 20 по 25 число кожного місяця.

Погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії. При порушенні позичальником зобов'язань із погашення кредиту, він сплачує банку пеню у розмірі 0,15 % від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, але не менше 1 гривні.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № IFK0GА0000000016 від 11.06.2008 р. станом на 29.03.2012 р. заборгованість ОСОБА_2 складає 48510,84 доларів США з них: 29844,09 доларів США - заборгованість за кредитом, 9547,49 доларів США -заборгованість по процентам за користування кредитом, 1800,53 доларів США -заборгованість по комісії за користування кредитом, 9978,87 доларів США -пеня, 31,31 доларів США -штраф (фіксована частина); 2308,55 доларів США -штраф (процентна складова) (а.с. 5). В перерахунку на гривні за офіційним курсом НБУ (а.с. 6) загальна сума заборгованості по даному кредитному договору становить 387392,97 грн. з них: 198397,44 грн. - заборгованість за кредитом; 76243,38 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 14378,49 грн. -заборгованість по комісії за користування кредитом; 79688,26 грн. -пеня; 250,02 грн. - штраф (фіксована частина); 18435,38 грн. -штраф (процентна складова) (а.с. 64)

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем були порушені умови вищевказаного кредитного договору.

Як вбачається із договору іпотеки від 11.06.2008 року (а.с. 10-12) в забезпечення умов кредитного договору № IFK0GА0000000016 від 11.06.2008 р. ОСОБА_5 передала в іпотеку двокімнатну квартиру загальною площею 92,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі Дублікату, виданого 14.05.2008 року Калуською міською нотаріальною конторою по реєстру № 760, Договору дарування, посвідченого 14.03.1997 р. Калуською міською державною нотаріальною конторою по реєстру № 1-Д-225 та зареєстрованого в Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації номер запису 3111/3 в книзі 63, реєстраційний номер 5397053.

Іпотекодержатель має право в разі невиконання позичальником, тобто ОСОБА_2, зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших умов, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом. Ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлено розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до ст.ст. 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу. Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальник зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених кредитних договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ч. 1 ст. 33 ЗУ "Про іпотеку" у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За вищенаведених підстав, суд вважає позов ПАТ КБ "ПриватБанк" підставним та таким, що підлягає до задоволення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку», ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави, за рахунок якого має право задовольнити свою вимогу в повному обсязі.

Згідно п. 33.4 договору іпотеки сторони визначили, що вартість предмета іпотеки складає 349308,00 гривень, а значить початкова ціна предмета іпотеки для подальшої реалізації не може бути меншою за вказану суму.

Ст. 39 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що при зверненні стягнення на предмет іпотеки суд в рішенні вказує спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Суд вважає,що заставне майно підлягає реалізації шляхом продажу з публічних торгів.

Вимоги позивача про надання йому права продажу вказаного майна з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь яким способом з іншою особою покупцем, з наданням Приватбанку всіх повноважень продавця є безпідставними, так як згідно діючого законодавства до повноважень суду не входять видача доручень банку від імені позичальника на реалізацію майна.

Разом із тим, суд вважає, що позовна вимога позивача щодо виселення не підлягає задоволенню, як подана передчасно та не підтверджена в судовому засіданні, а саме як встановлено п. 43 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке. Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39-40 Закону України «Про іпотеку»виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Позивачем подано копію листа з вимогою до ОСОБА_2 і ОСОБА_5 про звільнення в тридцяти денний строк з дня отримання цієї вимоги двокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 13), разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості, які свідчили б про отримання відповідачами та/чи іншими мешканцями зазначеної письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника із вимогою про звільнення житлового приміщення.

Окрім того, як вбачається з довідки КП «ЖЕО №1»від 18.07.2012 р. у квартирі за адресою АДРЕСА_1 зареєстрована і проживає малолітня ОСОБА_8 2010 року народження. (а.с. 35)

За ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У відповідності до ч. 2 ст. 176 СК України права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюється законом.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про охорону дитинства" діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

У статті 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" встановлено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав та інтересів дітей. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

В силу вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

На підставі наведеного ст.ст. 526, 527, 530, 572, 589, 590, 610-612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 33, 35, 38, 39 ЗУ "Про іпотеку", ст. 3 Конвенції про права дитини, ст. 18 Закону України "Про охорону дитинства", ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" та керуючись ст.ст. 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №IFK0GА0000000016 від 11.06.2008 року в розмірі 48510,84 доларів США, що за курсом НБУ складає 387392,97 грн. (198397,44 грн. - заборгованість за кредитом; 76243,38 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 14378,49 грн. -заборгованість по комісії за користування кредитом; 79688,26 грн. -пеня; 250,02 грн. -штраф (фіксована частина); 18435,38 грн. -штраф (процентна складова)), звернути стягнення на предмет іпотеки -двокімнатну квартиру загальною площею 92,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі Дублікату, виданого 14.05.2008 року Калуською міською нотаріальною конторою по реєстру № 760, Договору дарування, посвідченого 14.03.1997 р. Калуською міською державною нотаріальною конторою по реєстру № 1-Д-225 та зареєстрованого в Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації номер запису 3111/3 в книзі 63, реєстраційний номер 5397053, шляхом його продажу з публічних торгів із стартовою ціною 349308 (триста сорок дев'ять тисяч триста вісім) гривень 00 копійок.

Решту коштів від реалізації повернути ОСОБА_5.

В частині виселення відповідачів, які зареєстровані та проживають у квартирі за адресою пл. Героїв 2/3, м. Калуш, Івано-Франківська область, в позові відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 3219,00 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк апеляційної скарги з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий:

.