Справа №22- 1599/2006р                           Головуючий   по першої   інстанції Кондрачук А.П.

Категорія 15                                    Суддя-доповідач апеляційного суду Довжук Т.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої       -       Буренкової К.О., суддів: Козаченка В.І.,    Довжук Т.С,

при секретарі судового засідання Варміш О.С.,

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1, представника ОСОБА_2

на рішення Кривоозерського районного суду  Миколаївської області від 27 квітня  2006 року за позовом

ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" Кривоозерського району Миколаївсь­кої області (далі - ТОВ "Зоря")

про розірвання договору оренди земельної ділянки, ВСТАНОВИЛА:

16 листопада 2005 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до ТОВ «Зо­ря», в якому зазначав, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка, розміром 2,76 га, яка розташована на території Секретарської сільської ради Кривоозерсь­кого району.

15 квітня 2003 року він передав вказану земельну ділянку в користування ТОВ "Зо­ря" строком на 5 років за договором оренди.

Посилаючись на те, що відповідач не виконує умови договору оренди, зокрема не виплатив йому орендну плату за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року, пози­вач просив суд розірвати зазначений договір.

Рішенням Кривоозерського районного суду від 27 квітня 2006 року в задоволенні по­зову відмовлено.

Додатковим рішенням того ж суду від 17 липня 2006 року, яке не оскаржується, стя­гнуто з відповідача на користь позивача 73 грн. 20 коп. пені за несвоєчасну виплату орен­дної плати, 19 грн. 88 коп. збитків, 51 грн. витрат по сплаті судового збору і 20 грн. за отримання правової допомоги, всього 164 грн. 08 коп.

В апеляційній скарзі представник позивача просить основне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позов. На думку апелянта, суд неповно з'ясував обставини справи і неправильне застосував норми матеріального та про­цесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, за­явлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, в межах заявлених вимог, повно і всебічно дослідив обставини справи, надав їм належну оцінку, перевірив їх доказами, які були представлені сторонами, і прийшов до правильного висновку, про те, що розірвання договору оренди земельної ді­лянки можливе лише з підстав, передбачених Законом України "Про оренду землі" та ст. 141 ЗК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 квітня 2003 року між позивачем та ТОВ "Зоря" був укладений строком на 5 років договір оренди вказаної земельної ділянки, зареєстрова­ний в Кривоозерському районному центрі Державного земельного кадастру.

Відповідно до п. 2.3 зазначеного договору орендар виплачує орендну плату щорічно в натуральній формі або в грошовому виразі не менше 500 грн. протягом строку дії дого­вору, але не пізніше 31 грудня кожного року.

У вересні 2004 року позивач отримав орендну плату в натуральній формі: 400 кг ози­мої пшениці, 300 кг ячменю, а в листопаді 2004 року 50 кг соняшнику, всього на загальну суму 529 грн. 90 коп. (а.с. 18).

Крім того, відповідачем доведено, що в 2004 році для нього склались несприятливі умови господарювання (форс-мажорні обставини), які викликали несвоєчасну і неповну виплату орендної плати, тому в листопаді 2005 року позивачу була доплачена орендна плата за 2004 рік в натуральній формі - 50 кг соняшнику та 50 кг цукру (а.с. 25-35).

В зв'язку з чим додатковим рішенням місцевого суду стягнуто з відповідача на ко­ристь позивача 73 грн. 20 коп. пені за несвоєчасну виплату орендної плати та 19 грн. 88 коп. збитків.

Однак вказані обставини не можуть бути підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки. Тому суд обґрунтовано постановив рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення постановле­но з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, є законним і обґрунтова­ним, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307,308,313, 314,315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, представника ОСОБА_2 відхилити, а рішення Кривоозерського районного суду Миколаїв­ської області від 27 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.