Справа № 2205/1323/12

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2012 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,

суддів Власенка О.В., Юзюка О.М.,

при секретарі Дідик А.Б.,

з участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 13 листопада 2012 року,

встановила:

У червні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування коня із чужого незаконного володіння останнього.

ОСОБА_1 зазначив, що він є засновником приватного сільськогосподарського підприємства «Левада»(далі -ПСП «Левада»). Згідно акту прийому-передачі майна від 15 грудня 2003 року комітет громадян-співвласників майна колишнього сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Радовецьке»(далі -СТОВ «Радовецьке») передав йому в оренду будівлі, споруди, техніку, інше майно та худобу на загальну суму 1004558 грн., у тому числі вказаного коня. В кінці 2009 року він передав коня ОСОБА_2 в тимчасове користування, а на даний час відповідач відмовляється повернути тварину, чим порушено його право користування майном.

Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 13 листопада 2012 року позов задоволено. Витребувано майно у вигляді кобили гнідої, 1996 року народження, яка належить ОСОБА_1, з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 214 грн. 60 коп. судового збору.

Суд виходив з того, що ОСОБА_1 є правомірним володільцем коня і вправі витребувати його з чужого незаконного володіння відповідача.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та закрити провадження у справі посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, і невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач ОСОБА_1 зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Частиною 1 статті 309 цього Кодексу визначено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, якими обґрунтовувались позовні вимоги та заперечення сторін, не застосував закон (ст.ст. 395, 396, 759 ЦК України), який підлягав застосуванню, та неправильно витлумачив положення ст.ст. 15, 387 ЦК України.

У зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального права оспорюване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Встановлено, що кобила гніда, кличка «Бритва», 1996 року народження належить до майна колишнього СТОВ «Радовецьке».

ОСОБА_1 є засновником і власником ПСП «Левада».

Виконуючи рішення зборів уповноважених громадян-співвласників майна колишнього СТОВ «Радовецьке»від 23 листопада 2003 року № 3, 1 березня 2004 року комітет спілки передав ПСП «Левада»майно пайового фонду (будівлі, споруди, техніка та інше, худоба) на загальну суму 1004858 грн. єдиним майновим комплексом в оренду строком на 10 років. Разом з іншим майном у користування ПСП «Левада»перейшла спірна кобила.

В подальшому директор ПСП «Левада»ОСОБА_1 передав кобилу ОСОБА_2, який на даний час відмовляється повернути тварину підприємству.

Зазначені обставини визнані сторонами та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Статтями 395, 396 ЦК України встановлено, що речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно. Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В силу ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як передбачено ст. 387 ЦК України (включена до глави 29 цього кодексу), власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом названих правових норм витребувати майно від особи, яка безпідставно володіє ним, може лише власник майна або особа, яка правомірно набула речові права на чуже майно.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_2 незаконно володіє кобилою.

Разом із тим, суд не врахував, що законним користувачем кобили є ПСП «Левада», а не ОСОБА_1 Останній звернувся до суду як фізична особа за захистом права, яке йому не належить. В даних правовідносинах права позивача не порушені.

За таких обставин ОСОБА_1 є неналежним позивачем у справі і в позові йому слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 13 листопада 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Відмовити в позові ОСОБА_1 до