Справа № 2610/13294/2012

Провадження №2/2610/6756/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 грудня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Мальцева Д.О.,

при секретарі Жигня І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в сумі 83600 грн. та три відсотки річних з простроченої суми.

Свої вимоги мотивує тим, що 27 жовтня 2011 року ОСОБА_1 позичив під розписку ОСОБА_2 кошти в розмірі 83600 (вісімдесят три тисячі шістсот) грн. 00 коп. Відповідач зобов'язувався повернути позивачу позику в строк до 20 грудня 2011 року. Однак, свої зобов'язання не виконав, борг не повернув. У зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду за захистом свого права.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримав та просив позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою в матеріалах справи (а.с. 40).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 224 та відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що 27 жовтня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, що підтверджується розпискою ОСОБА_2 (а.с. 5).

Відповідно до розписки, позикодавець ОСОБА_1 позичив позичальнику ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 83 600 грн. 00 коп.

Як вбачається з розписки, грошові кошти у сумі 83 600 грн. 00 коп. передані позикодавцем та одержані позичальником.

Згідно розписки, позичальник ОСОБА_2 був зобов'язаний повернути позикодавцеві ОСОБА_1 позичені грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем, до 20 грудня 2011 року.

Позикодавець свої зобов'язання за договором позики виконав. Проте, позичальник ОСОБА_2 грошові кошти не повернув, що підтверджується розпискою написаною ОСОБА_2 (п. 5).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк ( ч. 1 ст. 530 ЦК України ).

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

В порушення умов Договору позики та взятих на себе зобов'язань, відповідач у зазначений строк отримані грошові кошти позивачу не повернув.

Позивач зазначив, що звертався до ОСОБА_2 про повернення коштів за договором позики, однак, ОСОБА_2 гроші не повертає, переговорів з позивачем уникає, тобто свої зобов'язання за договором позики виконувати не бажає.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає другій стороні у власність грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Оскільки, відповідач в односторонньому порядку порушив умови договору, суд вважає за необхідне стягнути з нього суму боргу у повному обсязі (отримані грошові кошти), відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних від простроченої суми боргу, не підлягає задоволенню, оскільки, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували законність та обґрунтованість даної вимоги, а відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Крім того, позивачем не надано розрахунку суми, яка підлягає стягненню та не зазначено період.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 836 грн. 00 коп., які сплачено позивачем за подання позову до суду, виходячи із суми позовних вимог, які задоволено судом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 525, 526, 530, 612, 625, 1046, 1049, 1050, 1230 ЦК України, ст. 10, 11, 59, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 218, 224-226, 228, 232, 294, 296 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві 05 жовтня 2004 року) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) заборгованість відповідно до розписки від 27 жовтня 2011 року у сумі 83600 (вісімдесят три тисячі шістсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві 05 жовтня 2004 року) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 836 грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути, подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене через Шевченківський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя: