Справа № 22а-420 Головуючий першої інстанції: Крамаренко Т.В.
Категорія: 39 Суддя-доповідач апеляційного суду: Кутова Т.З.
УХВАЛА
Іменем України
28 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Лисенка П.П.,
суддів: Кутової Т.З.,
Данилової О.О.,
при секретарі судового засідання: Фірсової Т.В.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві адміністративну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_2
на постанову Очаківського районного суду Миколаївської області від 22 червня 2006 року, ухвалену за адміністративним позовом ОСОБА_2 до військової частин А 3210 про стягнення надбавки за безперервну військову службу, компенсації за порушення строків виплати грошового забезпечення та компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів виплати,
встановила:
В травні 2006 року. ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до військової частини А 3210 про стягнення надбавки до грошового забезпечення за безперервну військову службу та компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів виплати.
Позивач вказував, що на даний час він проходить військову службу у військовій частині А 1100.
На думку позивача, надбавка за безперервну службу, встановлена Указом Президента України від 5 травня 2003 p., нараховувалась та виплачувалась йому відповідачем, де він на той час проходив службу, починаючи з травня 2003 р., не в повному обсязі.
Посилаючись на наведені обставини, позивач просив стягнути з військової частини А 3210 6889 грн. 02 коп. надбавки за безперервну службу, в тому числі і компенсації втрати частини грошового забезпечення у зв'язку із порушенням термінів його виплати.
Постановою Очаківського районного суду Миколаївської області від 22 червня 2006 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що висновки суду не відповідають положенням нормативно-правових актів, які регулюють виплату спірної надбавки за безперервну службу, і просить постанову суду скасувати, ухвалити нову про задоволення його вимогах.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд в межах заявлених вимог повно та всебічно дослідив обставини справи, доказам, які надали сторони, дав належну оцінку, дійшов вірного висновку про те, що починаючи з серпня 2003 р. по серпень 2004 року позивачу щомісячно нараховувалась та виплачувалась надбавка за безперервну службу, передбачена Указом Президента України "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" № 389 від 5 травня 2003 р. з наступними змінами (далі - Указ). При цьому за грудень 2003 р. і січень 2004 року у граничних розмірах, визначених Указом та Інструкцією про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України 26 травня 2003 р. за № 149, а за інші місяці - в менших розмірах (довідка про грошове забезпечення від 30 грудня 2004 року на а.с. 5).
Відповідно до Указу Міністрові оборони України надано право встановлювати військовослужбовцям Збройних Сил України щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби в таких розмірах: понад 15 років - до 50 %.
В межах наданої Указом компетенції Міністром оборони України видавались розпорядження за № 146/20/2095 від 26 травня 2003 p., № 146/1/11/463 від 13 листопада 2003 p., № 146/1/11/641 від 26 липня 2004 p., № 220/2098 від 7 жовтня 2004 р. про встановлення конкретних розмірів спірної надбавки військовослужбовцям в залежності від стажу військової служби та виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, встановленого Державним бюджетом для Збройних Сил України.
З аналізу зазначених розпоряджень та довідки про виплату позивачеві спірної надбавки (а.с. 5) слідує, що надбавка за безперервну службу нараховувалась відповідачем в строки та розмірах, встановлених Міністром оборони України відповідно до положень Указу. Таким чином, дії військової частини з приводу виплати спірної надбавки були правомірними, тому підстав для її нарахування, в граничних розмірах, встановлених Указом, немає, а твердження ОСОБА_2 про наявність заборгованості є помилковими.
При вказаних обставинах суд обгрунтовано відмовив в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Виходячи з наведеного, колегія вважає, що оскаржуване рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 207 КАС України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Постанову Очаківського районного суду Миколаївської області від 22 червня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.