Справа № 22- 1147 - 2006 р. Головуючий у 1-й інст. - Сидоренко З.С.
Доповідач - Оніпко О.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 листопада 2006 р. м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді - Малько О.С. Суддів - Оніпко О.В., ШимківаС.С. При секретарі - Томашевській І.М. З участю представників - адвокатів розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами прокурора Дубровицького району в інтересах держави та управління праці та соціального захисту населення Дубровицької райдержадміністрації на рішення Дубровицького районного суду від 14 липня 2006 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі управління праці та соціального захисту населення Дубровицької РДА та відділення Державного казначейства України в Дубровицькому районі про відшкодування майнової шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з"явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів .-
встановила:
Рішенням Дубровицького районного суду від 14 липня 2006 р. позов ОСОБА_1 задовольнено : стягнуто з відповідачів на його користь 20 236 грн. 80 коп. завданої майнової шкоди.
В поданій на рішення суду апеляційній скарзі відповідач вказує на його незаконність, оскільки воно суперечить вимогам закону , а саме ст.ст. 37, 39, 62, 63, 67 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанові КУ України від 26.07.1996 р. за № 836 " Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. З постанови ВР України від 20.02.1996 р. за № 49/96 ВР " Про порядок введення в дію статей 10, 33 Закону України " Про оплату праці та встановлення мінімальної пенсії за віком" та Указу Президента України " Про грошову реформу в Україні" від 25.08.1996 p., чинного на даний час. Судом вказані нормативні акти безпідставно не взято до уваги і помилково застосовано розмір мінімальної заробітної плати за 2003 - 2005 p.p. He враховано, що після прийняття постанови Верховної Ради України від 20.02.1996 p., зміни щодо розрахунку соціальних виплат, встановлених нею, не вносились, як і до постанови KM України від 26.07.1996 р. № 836, у відповідності з якою позивач і отримував відповідну допомогу. Вказані постанови є обов'язковими до виконання. Не взято до уваги судом норми ст. 95 Конституції України, Бюджетного кодексу України, закони України "Про державний бюджет " на 2003-2006 p.p., якими було передбачено кошти на виплати компенсацій та допомог саме у розмірах встановлених постановою від 26.07.1996 р. № 836. Просили рішення скасувати, ОСОБА_1 відмовити в позові.
В апеляційній скарзі прокурора Дубровицького району наведено доводи, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі відповідача. Вказуючи на незаконність рішення суду 1-ї інстанції, просить його скасувати, в позові ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційні скарги підлягають до задоволення, а рішення суду 1-ї інстанції - скасуванню, з ухваленням нового рішення в справі, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач постійно проживає і працює у м. Дубровиця Дубровицького району Рівненської області, яке постановою KM Української РСР від 23.07.1991 р. № 106 віднесено до зони гарантованого добровільного відселення і згідно вимог ст. 39 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право як громадянин, якій постійно працює в такій зоні - на доплату у розмірі двох мінімальних заробітних плат та як проживаючий постійно у такій зоні - на доплату у розмірі 40% від мінімальної заробітної плати.
Доводи позивача про те, що відповідачем, всупереч вимогам ст.ст. 37 та 39 вищевказаного Закону незаконно проводяться такі доплати у розмірах, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836, яка діяла лише протягом 1996 року, окрім того, дія норм цього Закону не була зупинена Законами України "Про Державний бюджет" на 2003-2005 роки, не заслуговують на увагу, оскільки ґрунтуються лише на його поясненнях.
Вказаними Законами на 2003, 2004 р. та 2005 p.p. були передбачені кошти для виплати компенсацій і допомог у розмірах, встановлених саме постановою KM України від 26.07.1996 р. № 836, яка на даний час є чинною.
Відповідач є розпорядником бюджетних коштів і відповідно до вимог ст. 51 Бюджетного кодексу України вправі проводити видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Статтею 95 Конституції України визначено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
У зв"язку з тим, що позивач, належні йому та передбачені діючим законодавством виплати отримав, суд 1-ї інстанції безпідставно задовольнив його позовні вимоги про стягнення з відповідача 20236 грн. 80 коп.
На підставі наведеного, рішення суду 1-ї інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення в справі про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Дубровицької райдержадміністрації та прокурора Дубровицького району -задовольнити.
Рішення Дубровицького районного суду від 14 липня 2006 р. - скасувати.
В позові ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дубровицької райдержадміністрації про стягнення матеріальної шкоди в сумі 20 236 грн. 80 коп., завданої неналежним виконанням положень ст.ст. 37, 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - відмовити.
Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржено Безпосередньо до Верховного Суду України ПРОТЯГОМ ДВОХ МІ СЯЦІВ З ДНЯ ЙОГО проголошення.