Справа № 22- 1117 - 2006 р.                             Головуючий у 1-й інст. - Іванків О.В.

Доповідач - Оніпко О.В. РІШЕННЯ ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

1 листопада 2006 р.                                                                                                          м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

Головуючого судді - Малько О.С. Суддів - Оніпко О.В., Шимківа С.С. При секретарі - Томашевській І.М. розглянула у відкритому судовому засіданні    цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Володимирецького районного суду   від   24   липня   2006   р.   в   справі   за   позовом   ОСОБА_2    до    ОСОБА_1    про    відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів .-

встановила:

Рішенням Володимирецького районного суду від 24 липня 2006 р. частково задоволено позов ОСОБА_2 : стягнуто на його користь з ОСОБА_1 1500 грн. матеріальної та 1000 грн. моральної шкоди, в решті позовних вимог відмовлено.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі відповідач вказує на його незаконність, оскільки воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Постанова суду від 9.12.2004р., якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, ухвалена без його відому та участі, що стало підставою для задоволення даного цивільного позову. Суд вийшов за межі пред"явлених позивачем вимог та стягнув на його користь доходи, які б він міг отримати. Не взято до уваги ті обставини, що позивач сплатив за ремонт автомобіля лише 146 грн. та що жодних претензій до виконаних по його ремонту робіт та їх вартості, ОСОБА_2 не мав. Акт дослідження автомобіля від 30.11.2004 р. складено без його присутності, висновки щодо витрат, зазначені у ньому, є значно завищеними, а відносно запчастин, які підлягали заміні - зроблені на припущеннях. Не враховано, що до даної ДТП причетні й інші винні особи -пішоходи, які судом встановлені не були. Розрахунки, наведені у рішенні, є математично невірними. Просив рішення скасувати, провадження в справі закрити.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, а рішення суду 1-ї інстанції - скасуванню, з ухваленням в справі нового рішення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони є учасниками ДТП, яка мала місце 17.11.2004 р. біля 10-ї години ранку у смт. Володимирець на перехресті вулиць Горького та Київської, винним у скоєнні якої визнаного відповідача та притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі постанови Володимирецького районного суду від 9.12.2004 р.

Таким чином посилання відповідача на відсутність його вини в ДТП ґрунтуються лише на його особистих поясненнях та спростовуються вищенаведеним, добровільним відшкодуванням ним матеріальних збитків, завданих позивачу та частковим визнанням позовних вимог в судовому засіданні (а.с. 59 зв.).

Доводи позивача про вартість запчастин для відновлювального ремонту належного йому автомобіля ЗАЗ -110307 д/н НОМЕР_1 в сумі 2633 грн. 68 коп. є необгрунтованими, оскільки спростовуються наявними в справі доказами, а саме : замовленням-нарядом НОМЕР_2 на виконані роботи та запчастини і матеріали, що оплачуються замовником, та які фактично сплачені і товарним чеком від 20.12.2004 р. ( а.с. 17) на загальну суму 1499 грн. 74 коп.

Посилання позивача на втрату автомобілем товарного вигляду, що зазначено в акті дослідження спеціаліста-товарознавця від 30.11.2004 p., проведеного безпосередньо після ДТП ( а.с. 6-7), у зв"язку з чим сума збитків є значно більшою, не заслуговують на увагу, оскільки в ході заміни запчастин та проведення ремонтних робіт, було відновлено і товарний вигляд транспортного засобу.

Згідно пояснень сторін в судовому засіданні та матеріалів справи ( а.с. 37 ), відповідачем в добровільному порядку відшкодовано позивачу витрати на проведення ремонту на загальну суму 1350 грн.

Згідно вимог ч. 4 ст. 1193 ЦК України, суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоду завдано   вчиненням злочину.

З пояснень відповідача, ксерокопії посвідчення серії НОМЕР_3 2-ї категорії, довідки, виданої Жовкинівською сільрадою від 28.11.2005 р. ( а.с. 55,56 ) вбачається, що на його утриманні перебуває четверо неповнолітніх дітей, він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, постійно хворіє та перебуває на лікуванні, а тому, з врахуванням наведеного та сплати ним позивачу матеріальних збитків в добровільному порядку, безпосередньо після ДТП, сума відшкодування фактично понесеної позивачем матеріальної шкоди, що належить до стягнення з ОСОБА_1 на користь останнього, підлягає зменшенню на 149 грн. 74 коп. і в цій частині позовні вимоги ОСОБА_2 залишаються без задоволення.

Також, у зв"язку з цим, підлягає зменшенню і розмір стягнутої судом 1-ї інстанції з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 1000 грн., розмір якої апеляційний суд визначає у 300 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1187, 1193 ЦК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1- задовольнити частково.

Рішення Володимирецького районного суду від 24 липня 2006 р. скасувати.

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП -відмовити.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1про стягнення моральної шкоди задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 300 грн.

Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців дня його проголошення.