Справа № 22- 1082 - 2006 р.                             Головуючий у 1-й інст. - Коробов СО.

Доповідач - Оніпко О.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

1 листопада 2006 р.                                                                                                          м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

Головуючого судді - Малько О.С. Суддів - Оніпко О.В., Шимківа С.С. При секретарі - Томашевській І.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ "Рівнесільмаш" на рішення Рівненського районного суду від 13 червня 2006 р. в справі за позовом ВАТ "Рівнесільмаш" до ОСОБА_1 про виселення.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з"явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів .-

встановила:

Рішенням Рівненського районного суду від 13 червня 2006 р. відмовлено в позові ВАТ "Рівнесільмаш" про виселення ОСОБА_1.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі позивач вказує на його незаконність, оскільки відмовляючи в позові суд зазначив у рішенні, що будинок, в якому проживає відповідач, не є гуртожитком. Однак, ним була надана суду довідка держархіву Рівненської області про те, що в одному з рішень Квасилівської сільради за 1987 р. вказаний будинок зазначено як гуртожиток. Також судом не було витребувано відповідних документів для встановлення цього факту. Просили рішення скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін в судовому засіданні, відповідач був прийнятий на роботу у ВАТ "Рівнесільмаш" на посаду начальника відділу маркетингу 10.02.2003 р. У зв"язку з цим, йому було надано для проживання кімнату АДРЕСА_1 без зазначення терміну проживання.

Оскільки роботодавець за період роботи відповідача жодного разу не сплатив йому заробітну плату, останній був вимушений звільнитися за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, і вказана підстава є поважною причиною для розірвання трудового договору. На час розгляду спору судом, заборгованість по заробітній платі погашена не була, що стверджується матеріалами справи ( а.с. 62), і чого не заперечував представник позивача в судовому засіданні.

Таким чином, відповідач був вселений у вказане жиле приміщення у встановленому законом порядку, трудові стосунки з позивачем розірвав з поважних причин, а тому, у відповідності з вимогами ст. 132 ЖК України, за наявності підстав, передбачених законом, його може бути виселено з гуртожитку лише з наданням іншого жилого приміщення, яке має відповідати вимогам, встановленим ст. 114 цього Кодексу.

Однак, позивачем в порядку ст. 60 ЦПК України не доведено, що спірне жиле приміщення розташовано в будинку, який є гуртожитком. Доводи позивача щодо цього й посилання на надану ним суду архівну довідку від 28.03.2006 р. ( а.с. 61), не заслуговують на увагу, оскільки оформлених у відповідності з вимогами закону документів про те, що вказаний будинок має статус гуртожитку, ним не надано, більш того, згідно пояснень представника позивача ( а.с. 68 зв.), їх не існує взагалі.

У зв"язку з наведеним, суд 1-ї інстанції обґрунтовано відмовив ВАТ "Рівнесільмаш" у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ВАТ "Рівнесільмаш" - відхилити.

Рішення Рівненського районного суду від 13 червня 2006 р. - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.